Відшкодування потерпілому моральної шкоди


Мій чоловік під час виконання трудових обов'язків покалічився. Підприємство відшкодувало йому втрачений заробіток та інші понесені витрати на лікування чоловіка. Просимо надати консультацію з питання відшкодування модальної шкоди, зокрема, що до неївходить, хто повинен й компенсувати і в межах якої суми.
Вінниця Марія ОРЛИК


Відповідно до чинного законодавства відшкодувати мrоральну шкоду зобов'язані юридична чи фізична зсоба, незаконні дії або бездіяльність ^ких призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків'! вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інші негативні наслідки морального характеру.

Оскільки в листі не вказано дати, коли стався нещасний випадок, слід також враховувати, що з набранням чинності з 1.04.2001 закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» всі соціальні виплати, в тому числі відшкодування моральної шкоди, здійснюються Фондом страхування від нещасного випадку, а не підприємством. Відшкодування моральної шкоди можливе й тоді, коли потерпілий не втратив працездатності.

Якщо дії, якими заподіяно моральну шкоду, вчинено працівником під час виконання трудових обов'язків, моральна шкода відповідно до ст.441 ЦК відшкодовується організацією, з якою він перебував у трудових відносинах, а остання відповідає перед ним в порядку регресу.

Поряд з додержанням інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмірі та якими доказами це підтверджується.

Моральна шкода відшкодовується особі, права якої було порушено неправомірними діями (бездіяльністю) інших осіб. Близькі родичі особи, якій завдано моральну шкоду, права на Ті відшкодування не мають, крім випадків, коли такими діями було безпосередньо порушено й їхні права.

Визначення розміру вимог щодо компенсації моральної шкоди є пра-і вом позивача. В межах цих вимог суд І визначає розмір компенсації, що підлягає стягненню, залежно від ха-і рактеру й обсягу заподіяних потерпілому страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача, характеру і тривалості страждань, тяжкості заподіяної травми, наслідків тілесних ушкоджень, можливостей, яких позбавився позивач, суттєвості вимушеих змін у його життєвих і виробничих стосунках, інших обставин, що мають значення для конкретного випадку. Останнє слово щодо визначення розміру відшкодування за заподіяну моральну шкоду — за судом.

Відповідно до ст. 440' ЦК розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але повинен бути не меншим від п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Пунктом 11 «Правил відшкодування власником шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 3.10.97 №1100) визначено, що розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів, незалежно від будь-яких інших виплат. Оскільки до внесення змін у п.11 ця верхня межа визначалась 200 мінімальними розмірами заробітної плати, виникає запитання, чи поширюється новий максимальний розмір відшкодування на випадки заподіяння моральної шкоди, що мали місце раніше. Виходячи з призначення цієї норми, є підстави вважати, що її дія поширюється на час визначення розміру відшкодування, на яке позивач має право, а не на час заподіяння шкоди.

Моральна шкода відшкодовується особою, яка порушила права потерпілого, якщо остання не доведе, що ця шкода заподіяна не з її вини. В разі встановлення відсутності вини заподіювача моральної шкоди на нього не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо законом прямо не передбачено інше. На цьому акцентовано увагу в постанові Пленуму Верховного Суду від 31.03.95 №4, в п.10 якої також наголошено, що в разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірними винними діями кількох осіб розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), відповідно до стст.174, 451 ЦК покладається солідарна відповідальність щодо її відшкодування. Відповідно до ст.454 ЦК розмір останнього може бути визначено судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

Підготувала Галина ЛАПТУН

По материалам газеты "ЗАКОН & БІЗНЕС"