Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув ваш лист щодо розміру пені та повідомляє.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. N 543/96-ВР (543/96-ВР) платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. N 543/96-ВР обмеження в розмірі пені встановлено тільки стосовно грошових платежів.

Стаття 72 Цивільного кодексу (1540-06) передбачає, що стосовно позовів про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено скорочений строк позовної давності тривалістю в шість місяців. Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу відлік строку позовної давності починається від дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Якщо з моменту початку обчислення пені минув період понад шість місяців, то кредитор у позовній заяві має право вимагати пеню, нараховану за останній шестимісячний період, оскільки стосовно тієї пені, що виникла раніше цього терміну, строк позовної давності вже минув. Отже, при поданні позовної заяви пеня розраховується виходячи зі строку в шість місяців, що передують даті подання позову.

"Бухгалтер", N 1, січень, 2003 р.