Розділ VIII
Правоздатність іноземних громадян
та осіб без громадянства.
Застосування цивільних законів іноземних держав
і міжнародних договорів.
(Назва розділу в редакції Указу ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 565. Цивільна правоздатність іноземних громадян
Іноземні громадяни користуються в Українській РСР цивільною
правоздатністю нарівні з радянськими громадянами. Окремі винятки
можуть бути встановлені законом Союзу РСР.
Радою Міністрів СРСР (стаття 122 Основ цивільного
законодавства Союзу РСР і союзних республік) можуть бути
встановлені відповідні обмеження щодо громадян тих держав, у яких
є спеціальні обмеження цивільної правоздатності радянських
громадян.
С т а т т я 566. Цивільна правоздатність осіб без
громадянства
Особи без громадянства користуються в Українській РСР
цивільною правоздатністю нарівні з радянськоми громадянами. Окремі
винятки можуть бути встановлені законом Союзу РСР.
(Із змінами, внесеними Указом ПВР N 2422-09 від 19.08.77)
С т а т т я 566-1. Закон, застосовуваний до цивільної
дієздатності іноземних громадян і осіб
без громадянства
Цивільна дієздатність іноземного громадянина визначається за
законом країни, громадянином якої він є.
Цивільна дієздатність особи без громадянства визначається за
законом країни, в якій вона має постійне місце проживання.
Цивільна дієздатність іноземних громадян і осіб без
громадянства щодо угод, які укладаються в Українській РСР, і
зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди в Українській
РСР, визначається за радянським законом.
Іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно
проживають в Українській РСР, може бути визнано недієздатними або
обмежено дієздатними в порядку, встановленому законодавством Союзу
РСР і Української РСР.
(Кодекс доповнений статтею згідно з Указом N 2422-09 від 19.08.77)
С т а т т я 567. Цивільна правоздатність іноземних
підприємств і організацій
Іноземні підприємства і організації можуть без особливого
дозволу укладати в Українській РСР угоди по зовнішній торгівлі і
по зв'язаних з нею розрахункових, страхових та інших операціях з
радянськими зовнішньоторговельними об'єднаннями та іншими
радянськими організаціями, яким надано право укладення таких угод.
Цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій
при укладенні угод по зовнішній торгівлі і по зв'язаних з нею
розрахункових, страхових та інших операціях визначається за
законом країни, де створено підприємство чи організацію.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2422-09 від 19.08.77)
С т а т т я 568. Закон, застосовуваний до форми угоди
Форма угоди, що укладається за кордоном, підпорядковується
законові місця її укладення. Проте угода не може бути визнана
недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог
законодавства Союзу РСР і цього Кодексу.
Форма зовнішньоторговельних угод, які укладаються радянськими
організаціями, і порядок їх підписання, незалежно від місця
укладення цих угод, визначаються законодавством Союзу РСР.
Форма угод з приводу будівель, які знаходяться в Українській
РСР, підпорядковується законодавству Союзу РСР і Української РСР.
С т а т т я 569. Закон, застосовуваний до зобов'язань по
зовнішньоторговельних угодах
Права і обов'язки сторін по зовнішньоторговельній угоді
визначаються за законами місця її укладення, якщо інше не
встановлено погодженням сторін.
Виникнення і припинення права власності на річ за
зовнішньоторговельною угодою визначаються за законом місця її
укладення, якщо інше не встановлено погодженням сторін.
Право власності на річ, що знаходиться в дорозі за
зовнішньоторговельною угодою, визначається за законом країни, з
якої цю річ відправлено, якщо інше не встановлено погодженням
сторін.
Місце укладення угоди визначається за радянським законом.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2422-09 від 19.08.77)
С т а т т я 569-1. Закон, застосовуваний до форми і строку
дії довіреності
Форма і строк дії довіреності визначаються за законом країни,
де була видана довіреність. Однак довіреність не може бути визнано
недійсною внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає
вимогам радянського закону.
(Кодекс доповнено статтею згідно з Указом ПВР N 2422-09 від
19.08.77)
С т а т т я 569-2. Закон, застосовуваний до позовної давності
Позовна давність визначається за законом країни,
законодавство якої застосовується для визначення прав і обов'язків
учасників відповідних правовідносин.
Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються
за радянським законодавством.
(Кодекс доповнено статтею згідно з Указом ПВР N 2422-09 від
19.08.77)
С т а т т я 569-3. Закон, застосовуваний до права власності
Право власності на річ визначається за законом країни, де ця
річ знаходиться.
Виникнення і припинення права власності на річ визначаються
за законом країни, де ця річ знаходилась на момент, коли мала
місце дія чи інша обставина, яка послужила підставою для
виникнення або припинення права власності, якщо інше не
передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.
(Кодекс доповнено статтею згідно з Указом ПВР N 2422-09 від
19.08.77)
С т а т т я 569-4. Закон, застосовуваний до зобов'язань, які
виникають внаслідок заподіяння шкоди
Права і обов'язки сторін за зобов'язаннями, які виникають
внаслідок заподіяння шкоди, визначаються за законом країни, де
мала місце дія чи інша обставина, що послужила підставою для
вимоги про відшкодування шкоди.
Права і обов'язки сторін за зобов'язаннями, які виникають
внаслідок заподіяння шкоди за кордоном, якщо сторони є радянськими
громадянами або радянськими організаціями, визначаються за
радянським законом.
Іноземний закон не застосовується, якщо дія чи інша
обставина, яка є підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за
радянським законодавством не є протиправною.
(Кодекс доповнено статтею згідно з Указом ПВР N 2422-09 від
19.08.77)
С т а т т я 570. Закон, застосовуваний до спадкоємства
Відносини по спадкоємству визначаються за законом тієї
країни, де спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.
Здатність особи до складання і скасування заповіту , а також
форма заповіту і акта його скасування визначаються за законом тієї
країни, де заповідач мав постійне місце проживання в момент
складання акта. Проте заповіт або його скасування не можуть бути
визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання
задовольняє вимоги закону місця складання акта або вимоги
радянського закону.
Спадкоємство будівель, що знаходяться в СРСР, в усіх випадках
визначається за радянським законом. Тим же законом визначаються
здатність особи до складання або скасування заповіту, а також
форма останнього, коли заповідається будівля, що знаходиться в
СРСР.
С т а т т я 571. ( Стаття 571 виключена на підставі Закону
N 3718-12 від 16.12.93 )
Обмеження застосування іноземного закону
Іноземний закон не застосовується, якщо його застосування
суперечило б основам радянського ладу.
С т а т т я 572. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором СРСР встановлено інші правила, ніж
ті, що їх містить радянське цивільне законодавство, то
застосовуються правила міжнародного договору.
Такий же порядок застосовується щодо цивільного законодавства
Української РСР, якщо в міжнародному договорі Української РСР
встановлено інші правила, ніж передбачені цивільним законодавством
Української РСР.
(Із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)