Р О З Д І Л IV. АВТОРСЬКЕ ПРАВО
С т а т т я 472. Твори, на які поширюється авторське
право *
Авторське право поширюється на твори науки, літератури або
мистецтва незалежно від форми, призначення і цінності твору, а
також від способу його відтворення.
Авторське право поширюється на твори, випущені в світ або
не випущені в світ, але виражені в будь-якій об'єктивній формі,
що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора
(рукопис, креслення, зображення, публічне проголошення або
виконання, плівка, механічний чи магнітний запис та ін.).
Предметом авторського права можуть бути:
усні твори (промови, лекції, доповіді тощо);
письмові твори (літературні, наукові тощо);
твори драматичні і музично-драматичні, а також музичні з
текстом або без тексту;
переклади;
сценарії;
кінофільми, радіо- і телевізійні передачі;
твори хореографічні і пантоміми, щодо постановки яких є
вказівки, викладені письмово або в іншій формі;
твори живопису, скульптури, архітектури, графічного і
декоративно-прикладного мистецтва, ілюстрації, малюнки,
креслення;
плани, ескізи і пластичні твори, що належать до науки,
техніки або до постановки на сцені драматичного або
музично-драматичного твору;
географічні, геологічні й інші карти;
фотографічні твори і твори, одержані способами аналогічними
фотографії;
твори, виражені за допомогою механічного або іншого
технічного запису;
інші твори.
Авторське право на фотографічні твори і твори, одержані
способами аналогічними фотографії, визнається, якщо на кожному
екземплярі твору зазначено ім'я автора, місце і рік випуску
твору в світ.
С т а т т я 473. Твори, випущені в світ
Твір вважається випущеним у світ (опублікованим), якщо він
виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по
радіо чи телебаченню або будь-яким іншим способом повідомлений
невизначеному колу осіб.
Не вважається випуском твору в світ (опублікуванням)
інформація про твір з викладенням його змісту, а у випадках,
передбачених постановами Ради Міністрів Української РСР, також
розмноження твору на правах рукопису.
С т а т т я 474. Авторське право на твори, випущені в світ
на території СРСР і за кордоном *
Авторське право на твір, уперше випущений в світ на
території СРСР або не випущений в світ, але такий, що
знаходиться на території СРСР у будь-якій об'єктивній формі,
визнається за автором і його спадкоємцями незалежно від їх
громадянства, а також за іншими правонаступниками автора.
Авторське право визнається також за громадянами Української
РСР і інших союзних республік, твори яких уперше випущено в світ
або знаходяться в будь-якій об'єктивній формі на території
іноземної держави, а так само за їх правонаступниками.
За іншими особами авторське право на твір, уперше випущений
в світ або такий, що знаходиться в будь-якій об'єктивній формі
на території іноземної держави, визнається відповідно до
міжнародних договорів СРСР. У цих випадках факт випуску твору в
світ на території іноземної держави визначається згідно з
положеннями відповідного міжнародного договору.
За іноземними правонаступниками авторів - громадян
Української РСР і інших союзних республік авторське право
визнається на території Української РСР у випадках передачі їм
цього права в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР.
С т а т т я 475. Права автора *
Авторові належить право:
1) на опублікування, відтворення і розповсюдження свого
твору всіма дозволеними законом способами під своїм ім'ям, під
умовним ім'ям (псевдонім) або без позначення імені (анонімно);
2) на недоторканність твору;
3) на одержання винагороди за використання твору іншими
особами, крім випадків, зазначених у законі.
Ставки авторської винагороди встановлюються Радою Міністрів
Української РСР, крім випадків, коли вони встановлюються
законодавством Союзу РСР.
При відсутності затверджених ставок авторської винагороди
розмір винагороди авторові за використання його твору
визначається за угодою сторін.
Порядок передачі автором - громадянином Української РСР або
іншої союзної республіки права на використання його твору на
території іноземної держави встановлюється законодавством Союзу
РСР.
С т а т т я 476. Охорона недоторканності творів і імені
автора при його житті *
При виданні, публічному виконанні або іншому використанні
твору забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни як в
самий твір, так і в його назву і позначення імені автора.
Забороняється також без згоди автора супроводжувати твір
при його виданні ілюстраціями, передмовами, післямовами,
коментаріями і будь-якими поясненнями.
Згода автора, дана при укладенні авторського договору, не
може бути відкликана в односторонньому порядку.
С т а т т я 477. Охорона авторських прав на твори,
випущені під псевдонімом або анонімно
Майнові та особисті права автора твору, випущеного під
псевдонімом або анонімно, поки автор не доведе до загального
відома своє дійсне ім'я, охороняються організацією, на яку
покладено охорону прав авторів.
С т а т т я 478. Охорона недоторканності твору після смерті
автора
Автор вправі в тому ж порядку, в якому призначається
виконавець заповіту (стаття 546 цього Кодексу), вказати особу,
на яку він покладає охорону недоторканності свого твору після
своєї смерті. Ця особа здійснює свої права довічно.
При відсутності таких вказівок охорона недоторканності
твору після смерті автора здійснюється його спадкоємцями, а
також організаціями, на які покладено охорону авторських прав.
Ці організації здійснюють охорону недоторканності творів також,
якщо спадкоємців немає або їх авторське право припинилось
(статті 494 і 495 цього Кодексу).
С т а т т я 479. Співавторство
Авторське право на твір, створений спільною працею двох або
більше осіб (колективний твір), належить співавторам спільно
незалежно від того, становить такий твір одно нерозривне ціле чи
складається з частин, кожна з яких має також і самостійне
значення.
Кожний з співавторів зберігає своє авторське право на
створену ним частину колективного твору, яка має самостійне
значення.
Частина колективного твору також визнається такою, що має
самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно
від інших частин цього твору.
Відносини між співавторами можуть бути визначені їх угодою.
При відсутності такої угоди авторське право на колективний твір
здійснюється всіма співавторами спільно, а винагорода
розподіляється між ними в порядку, передбаченому законодавством
Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.
С т а т т я 480. Авторське право юридичних осіб
За юридичними особами авторське право визнається у випадках
і межах, встановлених законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
С т а т т я 481. Авторське право на твір, створений в
порядку виконання службового завдання
Авторові твору, створеного в порядку виконання службового
завдання в науковій або іншій організації, належить авторське
право на цей твір.
Порядок використання організацією такого твору і випадки
виплати винагороди авторові встановлюються законодавством Союзу
РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.
С т а т т я 482. Авторське право організації на періодичні
і інші видання
Організаціям, що випускають у світ самостійно або через
будь-яке видавництво наукові збірники, енциклопедичні словники,
журнали або інші періодичні видання, належить авторське право на
ці видання в цілому.
Авторам творів, включених у такі видання, належить
авторське право на їх твори.
С т а т т я 483. Авторське право на кінофільми, радіо- і
телевізійні передачі
Авторське право на кінофільм або телевізійний фільм
належить підприємству, яке здійснило його зйомку.
Авторське право на любительський кінофільм належить його
авторові (або співавторам).
Авторові сценарія, композиторові, режисеру-постановникові,
головному операторові, художнику-постановникові і авторам інших
творів, які увійшли складовою частиною в кінофільм або в
телевізійний фільм, належить авторське право кожному на свій
твір.
Авторське право на радіо- і телевізійні передачі належить
радіотелевізійним організаціям, що передають їх, а на твори,
включені в ці передачі, - їх авторам.
С т а т т я 484. Авторське право укладачів збірників
Авторське право на збірники творів, що не є об'єктом
чийогось авторського права, як-то закони, судові рішення, інші
офіціальні документи, твори народної творчості, автори яких
невідомі, стародавні акти і пам'ятки, а також інші твори, що не
охороняються авторським правом, належить укладачам збірників,
якщо вони піддали включений до збірника матеріал самостійній
обробці або систематизації.
Таке ж право належить громадянам, які самостійно обробили
окремі твори того ж роду.
Визнання авторських прав у зазначених вище випадках не
перешкоджає іншим громадянам видавати ці твори в самостійній
обробці або систематизації.
Укладач збірника, який обробив або систематизував включені
у збірник твори, що є об'єктом чийогось авторського права,
користується авторським правом на збірник при умові додержання
прав авторів цих творів.
С т а т т я 485. Використання твору автора іншими особами *
Використання твору автора (в тому числі переклад на іншу
мову) іншими особами допускається не інакше, як на підставі
договору з автором або його правонаступниками, крім випадків,
зазначених у законі.
С т а т т я 486. Переклад твору на іншу мову *
Переклад твору на іншу мову з метою випуску в світ
допускається не інакше, як за згодою автора або його
правонаступників.
Компетентні органи СРСР можуть у порядку, встановлюваному
законодавством Союзу РСР, дозволити переклад твору на іншу мову
і випуск цього перекладу в світ з додержанням у відповідних
випадках умов міжнародних договорів СРСР.
С т а т т я 487. Авторське право перекладача *
Перекладачеві належить авторське право на виконаний ним
переклад.
С т а т т я 488. Право автора на винагороду за
використання його твору в перекладі на
іншу мову *
Автор оригіналу має право на винагороду за використання
твору в перекладі на іншу мову, крім випадків, зазначених у
законі.
С т а т т я 489. Використання твору без згоди автора і без
сплати авторської винагороди *
Допускається без згоди автора і без сплати авторської
винагороди, але з обов'язковим зазначенням прізвища автора, твір
якого використано, і джерела запозичення:
1) використання чужого виданого твору для створення нового,
творчо самостійного твору, крім переробки розповідного твору в
драматичний або в сценарій і навпаки, а також переробки
драматичного твору в сценарій і навпаки;
2) відтворення в наукових і критичних працях, учбових і
політико-освітніх виданнях окремих виданих творів науки,
літератури і мистецтва та уривків з них; при цьому відтворення у
вигляді цитат допускається у межах, обумовлених метою видання, а
відтворення в іншому вигляді, в тому числі в збірниках,
допускається в обсязі, що не перевищує в цілому одного
авторського аркуша з творів одного автора;
3) інформація в періодичній пресі, кіно, по радіо і
телебаченню про випущені в світ твори літератури, науки і
мистецтва, в тому числі у вигляді анотацій, рефератів, оглядів і
в інших документально-інформаційних формах;
4) відтворення в кіно, по радіо і телебаченню публічно
виголошених промов, доповідей, а також випущених у світ творів
літератури, науки і мистецтва. Відтворенням вважається також
транслювання по радіо і телебаченню творів, що публічно
виконуються, безпосередньо з місць їх виконання;
5) відтворення в газетах публічно виголошених промов,
доповідей, а також випущених у світ творів літератури, науки і
мистецтва в оригіналі і перекладі;
6) відтворення будь-яким способом, крім
механічно-контактного копіювання, творів образотворчого
мистецтва, які знаходяться у місцях, відкритих для вільного
відвідування, за винятком виставок і музеїв;
7) репродукування друкованих творів у наукових, навчальних
та освітніх цілях без одержання прибутків;
8) видання рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих випущених
у світ творів.
С т а т т я 490. Використання твору без згоди автора з
виплатою авторської винагороди *
Допускається без згоди автора, але з зазначенням його
прізвища і з виплатою авторської винагороди:
1) публічне виконання випущених у світ творів; проте, якщо
плата з відвідувачів не береться, автор має право на винагороду
лише у випадках, встановлених Радою Міністрів Української РСР;
2) запис з метою публічного відтворення або розповсюдження
випущених у світ творів на плівку, пластинку, магнітну стрічку
або інший пристрій, за винятком використання творів у кіно, по
радіо або телебаченню (пункт 4 статті 489 цього Кодексу);
3) використання композитором виданих літературних творів
для створення музичних творів з текстом. В цих випадках
винагорода сплачується організацією, що використовує такий твір;
4) використання випущених у світ творів образотворчого
мистецтва, а також фотографічних творів у промислових виробах; у
цих випадках зазначення прізвища автора не обов'язкове.
С т а т т я 491. Використання твору для особистої потреби
Допускається без згоди автора і без виплати авторської
винагороди відтворення або інше використання чужого випущеного в
світ твору з метою особистої потреби.
С т а т т я 492. Авторське право особи, яка використала
чужий твір для створення нового
Особі, яка використала чужий твір для створення нового
твору (пункт перший статті 489 цього Кодексу), належить
авторське право на створений нею твір.
Це право не перешкоджає іншим особам використати той же
твір для створення свого твору.
С т а т т я 493. Строк дії авторського права *
Авторське право діє протягом усього життя автора і 25 років
після його смерті, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком
смерті автора.
С т а т т я 494. Спадкування авторського права *
Авторське право переходить у спадщину. Не переходить у
спадщину право автора на ім'я і право на недоторканність твору.
Після смерті автора охорона імені автора і недоторканності
твору здійснюється у відповідності з положеннями статей 476, 477
та 478 цього Кодексу.
С т а т т я 495. Строк дії і спадкування авторського права
на колективний твір *
Авторське право на колективний твір діє протягом усього
життя кожного з авторів і переходить у спадщину.
Спадкоємці кожного з співавторів користуються авторським
правом протягом 25 років, рахуючи з 1 січня року, який настає за
роком смерті автора.
С т а т т я 496. Строк дії авторського права, що належить
організаціям
Авторське право організації діє безстроково. В разі її
реорганізації авторське право, що належить їй, переходить до її
правонаступника, а в разі ліквідації - до держави.
С т а т т я 497. Захист авторського права *
В разі використання чужого твору без договору з автором або
його правонаступниками (стаття 485 цього Кодексу), недодержання
умов використання твору без згоди автора (статті 489 і 490 цього
Кодексу), а також в разі порушення недоторканності твору (стаття
476 цього Кодексу) або інших особистих немайнових прав автора,
автор, а після його смерті - спадкоємці та інші особи, зазначені
в статті 478 цього Кодексу, вправі вимагати поновлення порушених
прав (внесення відповідних виправлень, публікації в пресі або
іншим способом про допущені порушення), або заборони випуску
твору в світ, або припинення його розповсюдження.
Якщо рішення суду, що зобов'язує виконати певні дії, не
виконано, суд вправі накласти на порушника штраф, що стягується
на користь держави. Сплата штрафу не звільняє порушника від
обов'язку виконати передбачену рішенням суду дію.
Якщо порушенням авторських прав автору або його
правонаступникам заподіяно збитки (стаття 203 цього Кодексу),
то, незалежно від вимог, зазначених вище, автор або його
правонаступники вправі вимагати відшкодування збитків.
С т а т т я 498. Викуп авторського права державою
Авторське право на видання, публічне виконання та інше
використання твору може бути примусово викуплене державою у
автора або його спадкоємців за особливою у кожному окремому
випадку постановою Ради Міністрів Української РСР.
Порядок і умови використання твору, авторське право на яке
викуплено, встановлюються Радою Міністрів Української РСР.
С т а т т я 499. Оголошення твору надбанням держави *
Твір, на який строк авторського права закінчився, може бути
оголошений надбанням держави постановою Ради Міністрів
Української РСР. Порядок і умови використання творів, оголошених
надбанням держави, встановлюються Радою Міністрів Української
РСР.
С т а т т я 500. Авторський договір і його типи *
З метою використання твору автор або його правонаступник
вправі укласти з відповідною організацією авторський договір.
Авторські договори можуть бути двох типів:
авторський договір про передачу твору для використання;
авторський ліцензійний договір.
За авторським договором про передачу твору для використання
автор або його правонаступник передає чи то автор зобов'язується
створити і в установлений договором строк передати твір
організації для використання обумовленим за договором способом,
а організація зобов'язується здійснити або почати це
використання в установлений договором строк (стаття 507 цього
Кодексу), а також сплатити авторові або його правонаступнику
винагороду, крім випадків, зазначених у законі.
За авторським ліцензійним договором автор або його
правонаступник надає організації право використати твір, в тому
числі шляхом перекладу на іншу мову або переробки, в обумовлених
договором межах і на визначений ним строк, а організація
зобов'язується сплатити винагороду за надання цього права або за
використання твору у формі, передбаченій договором, якщо інше не
встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР або
сторони не домовились про інше.
С т а т т я 501. Види авторських договорів про передачу
твору для використання *
До авторських договорів про передачу твору для використання
належать:
договір про видання або перевидання твору в оригіналі
(видавничий договір);
договір про депонування рукопису;
договір про публічне виконання неопублікованого твору
(постановочний договір); причому постановочний договір, що
передбачає виплату одноразової винагороди, може бути укладений
автором на один і той же твір лише з однією організацією;
договір про використання неопублікованого твору в
кінофільмі чи телевізійному фільмі (сценарний договір), в радіо-
чи телевізійній передачі;
договір про створення твору образотворчого мистецтва з
метою публічного виставлення (договір художнього замовлення);
договір про використання у промисловості неопублікованого
твору декоративно-прикладного мистецтва;
а також інші договори про передачу творів літератури, науки
чи мистецтва для використання будь-яким іншим способом.
С т а т т я 502. Форма авторського договору
Авторський договір повинен бути укладений у письмовій формі
(стаття 46 цього Кодексу).
Письмова форма не є обо'язковою для договорів про
опублікування творів у періодичних виданнях і енциклопедичних
словниках.
С т а т т я 503. Типові авторські договори *
Типові авторські договори затверджуються Радою Міністрів
Української РСР або за її дорученням відповідними
відомствами і творчими спілками, крім випадків, коли
законодавство Союзу РСР відносить затвердження цих договорів до
відання Союзу РСР.
Авторський договір може містити умови, що не передбачені
типовим договором. Умови укладеного з автором договору, що
погіршують його становище, порівнюючи з становищем, установленим
в законі або в типовому договорі, недійсні і замінюються
умовами, встановленими законом або типовим договором.
С т а т т я 504. Розмір винагороди авторові за авторським
договором
Розмір винагороди, що сплачується за авторським договором,
установлюється за угодою сторін у межах затверджених ставок при
їх наявності (стаття 475 цього Кодексу).
С т а т т я 505. Передача і схвалення твору *
За авторським договором про передачу твору для використання
автор зобов'язаний виконати замовлений йому твір відповідно до
умов договору і передати його організації у встановлений
договором строк та в обумовленому порядку.
Організація повинна не пізніше строку, встановленого
типовим договором, письмово повідомити автора або про схвалення
переданого їй за авторським договором твору, або про його
відхилення за підставами, передбаченими договором, або про
потребу внести до твору поправки з точним зазначенням суті
виправлень, що вимагаються в межах умов договору. Якщо письмове
повідомлення не направлено авторові в установлений типовим
договором строк, твір вважається схваленим організацією.
С т а т т я 506. Обмеження використання третіми особами
твору, на який укладено договір *
Якщо автором укладено договір про передачу твору для
використання, він не вправі без письмової згоди другої сторони
передавати іншим особам зазначений у договорі твір або частину
його для використання тим же способом, що обумовлений договором,
крім випадків, передбачених типовими договорами. Строк такого
обмеження встановлюється типовими договорами, але не може
перевищувати трьох років з дня схвалення твору організацією.
В типових договорах можуть передбачатися випадки, коли автор
не вправі передавати твір для використання також іншими, ніж
обумовлено договором, способами.
С т а т т я 507. Обов'язок організації використати твір *
За авторським договором про передачу твору для використання
організація зобов'язана здійснити або почати використання твору
обумовленим за договором способом у встановлений тим же
договором строк, який не може перевищувати двох років з дня
схвалення нею твору. Цей обов'язок не поширюється на
організацію, що уклала сценарний договір чи договір художнього
замовлення.
Типовими договорами можуть бути передбачені більш короткі,
ніж зазначені в цій статті, граничні строки з врахуванням обсягу
твору і характеру його використання.
С т а т т я 508. Відповідальність автора за порушення
договору *
Автор зобов'язаний повернути авторську винагороду, одержану
за договором про передачу твору для використання, якщо договір
розірваний організацією внаслідок того, що автор з своєї вини не
передав їй твір у встановлений договором строк; виконав замовлену
роботу не відповідно до умов договору чи несумлінно; відмовився
від внесення виправлень, запропонованих йому в порядку і в
межах, установлених договором; порушив обов'язок особисто
виконати роботу або порушив правила статті 506 цього Кодексу.
Якщо організація відхилила твір на підставах, передбачених
договором (стаття 505 цього Кодексу), і не довела по суду
несумлінності автора у виконанні замовленої роботи, одержана за
договором винагорода зберігається за автором в цілому або
в частині, що визначається типовими договорами. Ця частина
не може бути менша двадцяти п'яти процентів суми договору.
С т а т т я 509. Відповідальність організації за порушення
договору *
Якщо організація не здійснить або не почне використання
схваленого нею твору в строк, установлений договором про
передачу твору для використання (стаття 507 цього Кодексу), вона
зобов'язана за вимогою автора сплатити йому обумовлену
винагороду повністю. В цьому разі автор вправі також відмовитися
від договору і вимагати повернення переданих за договором
примірників твору. Організація звільняється від обов'язку
сплатити авторові частину винагороди, яку він мав би одержати
після початку використання твору, якщо доведе, що не могла
використати твір з обставин, залежних від автора.
С т а т т я 510. Перехід права власності на твір
образотворчого мистецтва, створений за
замовленням
Твір образотворчого мистецтва, створений за замовленням,
переходить у власність замовника, якщо інше не передбачено
договором. Автор зберігає авторське право на цей твір.
Власник твору має право вміщувати його на публічних
виставках без виплати авторові додаткової винагороди.
С т а т т я 511. Охорона інтересів громадянина, зображеного
в творі образотворчого мистецтва
Опублікування, відтворення і розповсюдження твору
образотворчого мистецтва, в якому зображено іншу особу,
допускається лише за згодою того, кого зображено, а після його
смерті за згодою його дітей та пережилої дружини. Такої згоди не
потрібно, якщо це робиться в державних чи громадських інтересах
або зображена особа позувала авторові за плату.
С т а т т я 512. Порядок використання виконаних за
замовленнями архітектурних, інженерних та
інших технічних планів
Виконані за замовленнями організацій архітектурні,
інженерні та інші технічні плани, креслення і рисунки, можуть
бути використані замовниками для своїх потреб, передані ними для
використання іншим особам або відтворені в пресі без виплати
авторам додаткової винагороди.
С т а т т я 513. Авторський ліцензійний договір про надання
права використати твір шляхом перекладу на
іншу мову або переробки *
Умови авторського ліцензійного договору про надання права
використати твір шляхом перекладу на іншу мову або шляхом
переробки на твір іншого виду (зокрема розповідного твору на
драматичний або в сценарій чи навпаки) визначаються сторонами
при його укладенні, якщо інше не передбачено законодавством
Союзу РСР і Української РСР.