Глава 40. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ЗАПОДІЯННЯ
ШКОДИ
С т а т т я 440. Загальні підстави відповідальності за
заподіяння шкоди *
Шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також
шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка
заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків,
передбачених законодавством Союзу РСР.
Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування,
якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню
лише у випадках, передбачених законом.
С т а т т я 441. Відповідальність організації за шкоду,
заподіяну з вини її працівників
Організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її
працівників під час виконання ними своїх трудових (службових)
обов'язків.
С т а т т я 442. Відповідальність за шкоду, заподіяну
незаконними діями державних і громадських
організацій, а також службових осіб *
Шкода, заподіяна громадянинові незаконними діями державних і
громадських організацій, а також службових осіб при виконанні
ними службових обов'язків у галузі адміністративного управління,
відшкодовується на загальних підставах (статті 440 і 441 цього
Кодексу), якщо інше не передбачено законом. За шкоду, заподіяну
такими діями організаціям, відповідальність настає в порядку,
встановленому законом.
С т а т т я 443. Відповідальність за шкоду, заподіяну
незаконними діями органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури і
суду *
Шкода, заподіяна громадянинові внаслідок незаконного
засудження, незаконного притягнення до кримінальної
відповідальності, незаконного застосування взяття під варту як
запобіжного заходу, незаконного накладення адміністративного
стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, відшкодовується
державою в повному обсязі незалежно від вини службових осіб
органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду в
порядку, встановленому законом.
С т а т т я 444. Шкода, заподіяна в стані необхідної
оборони
Не підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна в стані
необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі.
С т а т т я 445. Відповідальність за шкоду, заподіяну у
стані крайньої необхідності
Шкода, заподіяна у стані крайньої необхідності, повинна
бути відшкодована особою, яка її заподіяла.
Враховуючи обставини, при яких була заподіяна така шкода,
суд може покласти обов'язок її відшкодування на третю особу, в
інтересах якої діяла особа, яка заподіяла шкоду, або звільнити
від відшкодування шкоди повністю чи частково як цю третю особу,
так і того, хто заподіяв шкоду.
С т а т т я 446. Відповідальність за шкоду, заподіяну
неповнолітнім, який не досяг п'ятнадцяти
років
За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг
п'ятнадцяти років, відповідають його батьки (усиновителі) або
опікун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини.
Якщо неповнолітній, який не досяг п'ятнадцяти років,
заподіє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом
учбового, виховального або лікувального закладу, вони несуть
майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода
виникла не з їх вини.
С т а т т я 447. Відповідальність за шкоду, заподіяну
неповнолітнім віком від п'ятнадцяти до
вісімнадцяти років
Неповнолітній віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років
відповідає за заподіяну ним шкоду на загальних підставах (статті
440, 445, 450 цього Кодексу).
У випадках, коли у неповнолітнього віком від п'ятнадцяти до
вісімнадцяти років немає майна або заробітку, достатнього для
відшкодування заподіяної ним шкоди, шкода у відповідній частині
повинна бути відшкодована його батьками (усиновителями) або
піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх
вини. Цей їх обов'язок припиняється по досягненні тим, хто
заподіяв шкоду, повноліття, а також в разі, коли у нього до
досягнення повноліття з'явиться майно або заробіток, достатній
для відшкодування шкоди.
С т а т т я 448. Відповідальність за шкоду, заподіяну
громадянином, визнаним недієздатним
За шкоду, заподіяну громадянином, визнаним недієздатним
(стаття 16 цього Кодексу), відповідає його опікун або
організація, які зобов'язані здійснювати за ним нагляд, якщо не
доведуть, що шкода виникла не з їх вини.
С т а т т я 449. Відповідальність за шкоду, заподіяну
громадянином, нездатним розуміти значення
своїх дій
Дієздатний громадянин, що заподіяв шкоду в такому стані,
коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними,
не відповідає за заподіяну ним шкоду. Проте він не звільняється
від відповідальності, якщо сам приведе себе в такий стан
вживанням алкоголю чи наркотиків або іншим способом.
С т а т т я 450. Відповідальність за шкоду, заподіяну
джерелом підвищеної небезпеки
Організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з
підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації,
промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.),
зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної
небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок
непереборної сили або умислу потерпілого.
С т а т т я 451. Відповідальність за шкоду, спільно
заподіяну кількома особами
Особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну
відповідальність перед потерпілим.
С т а т т я 452. Право регресу до винної особи
Особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має
право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі
виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено
законом.
Батьки (усиновителі), опікун або піклувальник, а також
організації, зазначені в статтях 446 і 448 цього Кодексу, які
відшкодували шкоду, заподіяну неповнолітнім або особою, визнаною
недієздатною, не мають права регресу до цих осіб.
С т а т т я 453. Способи відшкодування шкоди
Присуджуючи відшкодування шкоди, суд, арбітраж або
третейський суд відповідно до обставин справи зобов'язує особу,
відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (надати річ
того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ і таке інше) або
повністю відшкодувати заподіяні збитки.
С т а т т я 454. Врахування вини потерпілого і майнового
стану особи, яка заподіяла шкоду *
Якщо груба необережність самого потерпілого сприяла
виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини
потерпілого (а при вині заподіювача шкоди - і залежно від
ступеня його вини) розмір відшкодування, якщо інше не
передбачено законом Союзу РСР, повинен бути зменшений або у
відшкодуванні шкоди повинно бути відмовлено.
Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподіяної
громадянином, залежно від його майнового стану.
С т а т т я 455. Відшкодування шкоди в разі ушкодження
здоров'я
В разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я
організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані
відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок
втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати
витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування,
протезування, сторонній догляд тощо).
С т а т т я 456. Відповідальність за ушкодження здоров'я і
смерть громадянина, за якого той, хто
заподіяв шкоду, зобов'язаний сплачувати
страхові внески
Якщо працівникові у зв'язку з виконанням ним своїх трудових
(службових) обов'язків заподіяно каліцтво або інше ушкодження
здоров'я з вини організації або громадянина, зобов'язаних
сплачувати за нього внески по державному соціальному
страхуванню, ця організація або громадянин повинні відшкодувати
потерпілому шкоду в частині, що перевищує суму одержуваної ним
допомоги або призначеної йому після ушкодження його здоров'я
пенсії, фактично одержуваної ним. Винятки з цього правила можуть
бути встановлені законодавством Союзу РСР.
В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди
мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого
або мали на день його смерті право на одержання від нього
утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його
смерті.
Шкода відшкодовується:
1) неповнолітнім дітям - до досягнення шістнадцятирічного віку,
а учням - вісімнадцятирічного віку;
2) жінкам, старшим п'ятдесяти п'яти років, і чоловікам,
старшим шістдесяти років, - довічно;
3) інвалідам - на строк інвалідності;
4) одному з батьків або дружині померлого незалежно від
віку і працездатності, якщо він не працює і здійснює нагляд за
дітьми, братами, сестрами або онуками померлого, які не досягли
восьми років, - до досягнення ними восьмирічного віку.
С т а т т я 457. Відповідальність за ушкодження здоров'я і
смерть громадянина, за якого той, хто
заподіяв шкоду, не зобов'язаний сплачувати
страхові внески
Якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я заподіяно
організацією або громадянином, не зобов'язаними сплачувати за
потерпілого внески по державному соціальному страхуванню, ця
організація або громадянин повинні відшкодувати потерпілому
шкоду за правилами статей 440, 441, 450 цього Кодексу у частині,
що перевищує суму одержуваної ним допомоги або призначеної йому
після ушкодження його здоров'я і фактично одержуваної ним
пенсії.
В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди
мають особи, зазначені в частині другій статті 456 цього
Кодексу, на строки, зазначені у частині третій тієї ж статті.
С т а т т я 458. Відшкодування шкоди, зв'язаної з
ушкодженням здоров'я громадянина, якому не
призначені допомога або пенсія
Якщо громадянинові, який підлягає державному соціальному
страхуванню, не призначені допомога або пенсія в зв'язку з
заподіяним йому каліцтвом або іншим ушкодженням його здоров'я,
то організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду,
зобов'язані відшкодувати понесену ним шкоду у повному обсязі
(стаття 455 цього Кодексу).
С т а т т я 459. Відшкодування витрат на поховання
В разі смерті потерпілого витрати на поховання
відшкодовуються особі, яка понесла ці витрати, організацією або
громадянином, відповідальними за шкоду, пов'язану з смертю
потерпілого.
С т а т т я 460. Регресні вимоги
Організація або громадянин, відповідальні за заподіяну
шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного
соціального страхування чи соціального забезпечення відшкодувати
суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, зазначеним у
статтях 456 і 457 цього Кодексу.
Колгоспи можуть пред'являти регресні вимоги у випадках,
коли вони виплачують пенсійне забезпечення особам, яким
заподіяно шкоду (стаття 461 цього Кодексу).
У випадках зменшення розміру відшкодування шкоди (стаття
454 цього Кодексу) відповідно зменшується і розмір відшкодування
за регресною вимогою.
С т а т т я 461. Відповідальність за ушкодження здоров'я і
смерть громадянина, який не підлягає
соціальному страхуванню
В разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає
державному соціальному страхуванню, організація або громадянин,
відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати
потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а
також шкоду, викликану втратою або зменшенням його
працездатності, в розмірі, обчислюваному стосовно до заробітної
плати (заробітку) відповідної категорії робітників і службовців,
якщо інше не передбачено законом.
Якщо ушкодження здоров'я заподіяно колгоспникові,
організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані
відшкодувати потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його
здоров'я, а також шкоду, викликану втратою або зменшенням
працездатності його, в розмірі втрачених потерпілим доходів від
участі у громадському господарстві колгоспу або частини цих
доходів, що перевищує суму, яку одержує потерпілий в порядку
встановленого в колгоспі пенсійного забезпечення.
В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди, що
обчислюється у встановленому вище порядку, мають громадяни,
зазначені в частині другій статті 456 цього Кодексу на строки,
зазначені у частині третій тієї ж статті.
С т а т т я 462. Відшкодування шкоди при ушкодженні
здоров'я неповнолітнього *
В разі ушкодження здоров'я неповнолітнього, який не досяг
п'ятнадцяти років (учні вісімнадцяти років) і не має заробітку
на час заподіяння шкоди, організація або громадянин,
відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати необхідні
витрати, пов'язані з ушкодженням здоров'я потерпілого
(лікування, протезування, сторонній догляд тощо).
По досягненні потерпілим п'ятнадцяти років (учнями -
вісімнадцяти років) організація або громадянин, відповідальні за
шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому також шкоду,
зв'язану з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з
розміру середньої заробітної плати (заробітку) некваліфікованого
робітника в даній місцевості.
Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітній, який не
досяг п'ятнадцяти років, мав заробіток, то шкода повинна бути
відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не
нижче ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку)
некваліфікованого працівника в даній місцевості.
Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної
потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення
відшкодування за шкоду, пов'язану з зменшенням його
працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, виходячи з розміру
винагороди працівника його кваліфікації.
С т а т т я 463. Зміна розміру відшкодування за вимогою
потерпілого в разі зміни стану його
працездатності
Потерпілий, який частково втратив працездатність, вправі в
будь-який час зажадати від організації або громадянина,
відповідальних за заподіяне йому каліцтво або інше ушкодження
його здоров'я, відповідного збільшення відшкодування, якщо його
працездатність в дальшому зменшилась в зв'язку з заподіяним
ушкодженням здоров'я порівняно з тією, яка залишилась у нього на
момент вирішення питання про відшкодування шкоди, або коли
зменшився розмір пенсії, що він одержує в порядку державного
соціального страхування.
С т а т т я 464. Зміна розміру відшкодування на вимогу
осіб, що заподіяли шкоду
Організація або громадянин, які відшкодовують шкоду,
пов'язану з зменшенням працездатності потерпілого внаслідок
заподіяння йому каліцтва або іншого ушкодження його здоров'я,
вправі в будь-який час зажадати відповідного зменшення розміру
відшкодування, що сплачується ними, якщо працездатність
потерпілого збільшилась в порівнянні з тією, яка у нього
залишалась на момент вирішення питання про відшкодування йому
шкоди, або коли розмір пенсії, одержуваної ним в порядку
державного соціального страхування, збільшиться.
С т а т т я 465. Строки виплати відшкодування
Відшкодування за шкоду, пов'язану з зменшенням
працездатності потерпілого, а також за шкоду, пов'язану з
смертю, провадиться щомісячними платежами.
С т а т т я 466. Відшкодування шкоди в разі припинення
юридичної особи, зобов'язаної до
відшкодування
В разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних
платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї в зв'язку з
заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров'я чи
заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної
особи.
При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні
потерпілому або особам, зазначеним у частині другій статті 456
цього Кодексу, платежі повинні бути капіталізовані за правилами
державного страхування і внесені його органам для виплати їх у
розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про
відшкодування шкоди.
В разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування
шкоди, заподіяної ликвідованою юридичною особою, зв'язані
з ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до
вищестоящої організації або до організації, зазначеної в рішенні
про ліквідацію юридичної особи.
Вимога про збільшення або зменшення розміру одержуваного
потерпілим відшкодування шкоди на підставах, передбачених у
статтях 463 і 464 цього Кодексу, пред'являється до
правонаступника або відповідно до організацій, зазначених у
частині третій цієї статті, або відповідно правонаступником
юридичної особи чи організаціями, зазначеними в частині третій
цієї статті, які провадять відшкодування за заподіяну шкоду.