Глава 36. СХОВ

     С т а т т я 413. Договір схову

     За договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується
зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це
майно в цілості.
     В договорі схову між соціалістичними організаціями може
бути також передбачений обов'язок охоронця прийняти на схов
майно, яке буде передано йому другою стороною.
     Договір схову вважається безоплатним, якщо інше не
встановлено законом або договором.

     С т а т т я 414. Форма  договору схову

     Договір схову,  в якому хоча б однією стороною є
громадянин, повинен бути укладений у письмовій формі (стаття 46
цього Кодексу), якщо вартість переданого на схов майна перевищує
100 карбованців, за винятком здачі речей на короткострокове
зберігання в гардероби установ, театрів, їдалень тощо з видачею
охоронцем номера або жетона.
     В разі спору про тотожність речей, прийнятих на схов, і
речей, які повертає охоронець, допускаються показання свідків.
     Передача на схов майна під час надзвичайних обставин
(пожежа, повідь тощо) може доводитися показаннями свідків,
незалежно від вартості зданого на схов майна.

     С т а т т я 415. Припинення договору схову за вимогою
                      однієї з сторін

     Особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який час
зажадати його від охоронця, а охоронець зобов'язаний повернути
майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання,
незалежно від строку схову.
     Якщо майно здано на схов до вимоги або без зазначення
строку, охоронець вправі у будь-який час відмовитись від
договору, але зобов'язаний надати особі, що здала майно на схов,
достатній за даних умов строк для його одержання.

     С т а т т я 416. Обов'язки охоронця

     Охоронець зобов'язаний вжити всіх заходів, передбачених
договором або необхідних для збереження майна.
     Охоронець за безоплатним  договором схову, укладеним між
громадянами, зобов'язаний дбати про передане йому на схов майно,
як про своє власне.
     Охоронець не вправі користуватися переданим йому на схов
майном, якщо інше не передбачено договором.

     С т а т т я 417. Винагорода і відшкодування витрат охоронцю

     Розмір винагороди охоронцю по оплатному договору схову
(стаття 413 цього Кодексу) визначається затвердженими в
установленому порядку таксами, ставками, тарифами, а при
відсутності таких - за згодою сторін.
     В разі безоплатного схову той, хто здав майно на схов,
зобов'язаний відшкодувати охоронцеві витрати, необхідні для
збереження майна.

     С т а т т я 418. Відповідальність охоронця за втрату,
                      нестачу, пошкодження майна

     Організація, що здійснює схов в силу своєї діяльності,
звільняється від відповідальності за втрату, нестачу і
пошкодження майна, викликаних  непереборною силою.
     Якщо по закінченні строку схову, передбаченого в договорі,
або строку, зазначеного охоронцем у порядку статті 415 цього
Кодексу, майно не буде взяте назад тим, хто здав його на схов,
охоронець надалі відповідає за втрату, нестачу або пошкодження
цього майна лише при наявності з його боку умислу або грубої
необережності.

     С т а т т я 419. Розмір відповідальності охоронця

     Якщо в законі або в договорі не передбачено обов'язку
охоронця відшкодувати збитки, завдані втратою,  нестачею або
пошкодженням майна, охоронець відповідає:
     1) за втрату і нестачу майна - в розмірі вартості
втраченого майна або майна, якого не вистачає;
     2) за пошкодження майна - в розмірі суми, на яку знизилась
його вартість.
     Якщо при здачі майна на схов була зроблена оцінка цього
майна, яка була зазначена у договорі або іншому письмовому
документі, виданому охоронцем, відповідальність охоронця
обмежується сумою оцінки, коли не доведено, що дійсна вартість
пошкодженого, втраченого майна, або майна, якого не вистачає,
перевищує цю суму.
     Якщо внаслідок пошкодження, за яке охоронець відповідає,
якість майна змінилась настільки, що воно не може бути
використане за первісним призначенням, особа, яка здала майно на
схов, вправі від нього відмовитись.

     С т а т т я 420. Відповідальність за збереження майна в
                      готелях, гуртожитках тощо

     Готелі, будинки відпочинку, санаторії, гуртожитки і тому
подібні організації відповідають за збереження майна громадян,
яке знаходиться у відведених їм приміщеннях, хоч би це майно,
крім грошей і дорогоцінностей, не було особо здано на збереження
цим організаціям.

     С т а т т я 421. Наслідки порушення зворотного одержання
                      майна *

     Особа, яка здала на схов майно, зобов'язана після
закінчення строку, зазначеного в договорі, або строку,
зазначеного охоронцем (стаття 415 цього Кодексу), взяти назад
здане нею на схов майно.
     При ухиленні того, хто здав на схов майно, від зворотного
одержання цього майна охоронець, якщо таким є громадянин, вправі
вимагати по суду продажу цього майна в порядку, передбаченому
Цивільним процесуальним кодексом Української РСР для виконання
судових рішень. Якщо охоронцем є державна, кооперативна або інша
громадська організація, то продаж невитребуваного майна
провадиться в порядку, передбаченому в її статуті (положенні).
     Суми, виручені від реалізації майна, видаються тому, хто
здав майно на схов, за відрахуванням сум, належних охоронцеві.

     С т а т т я 422. Відшкодування збитків, завданих охоронцеві

     Той, хто здав майно на схов, зобов'язаний відшкодувати
охоронцеві збитки, завдані властивостями цього майна, коли
охоронець, приймаючи майно на схов, не знав і не повинен був
знати про ці властивості.

     С т а т т я 423. Схов майна, визначеного родовими ознаками

     Коли на схов здано речі, визначені в договорі лише родовими
ознаками, то при відсутності іншої угоди ці речі переходять у
власність охоронця, і він зобов'язаний повернути стороні, яка
здала їх на схов, рівну або обумовлену сторонами кількість речей
того ж роду і якості.

     С т а т т я 424. Схов за законом або договором

     Правила про договір схову, визначені у статті 413, частині
першій статті 415, статтях 416, 418-422 цього Кодексу,
відповідно застосовуються також до випадків, коли схов
здійснюється на підставі інших договорів або в силу вказівок
закону, якщо інше не встановлено законом або спеціальними
правилами про  ці договори.