Глава 18. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

     С т а т т я 203. Обов'язок боржника відшкодувати збитки

     В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання
боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки.
     Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата
або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором
доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано
боржником.

     С т а т т я 204. Неустойка і збитки

     Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання
встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в
частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).
     Законом або договором можуть бути передбачені випадки: коли
допускається стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але не
збитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад
неустойку (штраф, пеню); коли за вибором кредитора можуть бути
стягнуті або неустойка (штраф, пеня), або збитки.

     С т а т т я 205. Зменшення неустойки

     Якщо належна до сплати неустойка (штраф, пеня) надмірно
велика порівняно з збитками кредитора, суд вправі  зменшити
неустойку (штраф, пеню). При цьому повинні бути взяті до уваги:
ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін,
які    беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й
інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
     Арбітраж або третейський суд у виняткових випадках вправі з
урахуванням інтересів сторін, що заслуговують на увагу,
зменшити належну до сплати кредиторові неустойку (штраф, пеню).

     С т а т т я 206. Обмеження розміру відповідальності по
                      зобов'язаннях

     По окремих видах зобов'язань законодавством Союзу РСР і
Української РСР може бути встановлена обмежена відповідальність
за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
     Не допускається погодження між соціалістичними
організаціями про обмеження їх відповідальності, якщо розмір
відповідальності для даного виду зобов'язань точно визначений
законом.

     С т а т т я 207. Обов'язок боржника, який сплатив неустойку
                      або відшкодував збитки, виконати
                      зобов'язання в натурі

     Сплата неустойки (штрафу, пені), встановленої на випадок
прострочення або іншого неналежного виконання зобов'язання, і
відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням, не
звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім
випадків, коли планове завдання, на якому основано зобов'язання
між соціалістичними організаціями, втратило силу.

     С т а т т я 208. Наслідки невиконання зобов'язання в натурі

     Зобов'язання повинно бути виконано в натурі.
     В разі невиконання зобов'язання передати індивідуально
визначену річ у власність або в користування кредиторові
останній вправі вимагати відібрання цієї речі у боржника і
передачі її йому, кредиторові.
     У зобов'язаннях між соціалістичними організаціями кредитор
вправі вимагати від боржника передачі речей і в тому разі, коли
речі визначені родовими ознаками.
     В разі невиконання боржником зобов'язання виконати певну
роботу кредитор вправі виконати цю роботу за рахунок боржника,
якщо інше не випливає з закону або договору, або вимагати
відшкодування збитків.

     С т а т т я 209. Вина як умова відповідальності за
                      порушення зобов'язань

     Особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його
неналежним чином, несе майнову відповідальність лише при
наявності вини (умислу або необережності), крім випадків,
передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться
особою, яка порушила зобов'язання.

     C т а т т я 210. Вина кредитора

     Коли невиконання або неналежне виконання зобов'язання
обумовлено умислом або необережністю кредитора, боржник
звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне
виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом.

     С т а т т я 211. Наслідки невиконання зобов'язання з вини
                      обох сторін

     Якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язання
виникло з вини обох сторін, суд, арбітраж або третейський суд
відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.
     Суд, арбітраж або третейський суд вправі також зменшити
розмір відповідальності боржника, якщо кредитор навмисно або з
необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих
невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, або не вжив
заходів до їх зменшення.
     Правила цієї статті відповідно застосовуються і у випадках,
коли боржник в силу закону або договору (стаття 209 цього
Кодексу) несе майнову відповідальність за невиконання  або
неналежне виконання зобов'язання незалежно від своєї вини.

     С т а т т я 212. Відповідальність за невиконання грошових
                      зобов'язань

     Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість
виконання  грошового зобов'язання.

     С т а т т я 213. Прострочення боржника

     Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед
кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість
виконання, що випадково настала після прострочення.
     Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило
інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття
виконання і вимагати відшкодування збитків. У відносинах між
соціалістичними організаціями відмова від прийняття простроченого
виконання допускається тільки у випадках і на умовах,
встановлених законом або договором.
     Боржник не визнається таким, що прострочив, поки
зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення
кредитора (стаття 215 цього Кодексу).

     С т а т т я 214. Прострочення боржника по грошовому
                      зобов'язанню

     Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,
повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з
простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений
інший розмір процентів.
     По грошових зобов'язаннях між соціалістичними організаціями
боржник повинен сплатити кредиторові за кожний день прострочення
проценти (пеню) в розмірі, встановленому законодавством
Союзу РСР.

     С т а т т я 215. Прострочення кредитора

     Кредитор визнається таким, що прострочив, якщо він
відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником,
або не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати
свого зобов'язання.
     Прострочення кредитора дає боржникові право на
відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не
доведе, що прострочення не викликано умислом або необережністю
його самого або тих осіб, на яких в силу закону або доручення
кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення
прострочення кредитора боржник відповідає на загальних
підставах.
     По грошовому зобов'язанню боржник не повинен платити
проценти за час прострочення кредитора.