Глава 10. ОСОБИСТА ВЛАСНІСТЬ

     С т а т т я 100.  Об'єкти права особистої власності
                       громадян *

     В особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку,
особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього
господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

     С т а т т я 101. Право особистої власності на жилий
                      будинок *

     В особистій власності громадянина може бути один жилий
будинок (або частина його).
     У подружжя, яке проживає спільно, та його неповнолітніх
дітей може бути тільки один жилий будинок (або частина його), що
належить на праві особистої власності одному з них або є в їх
спільній власності.
     Право власності одного або кількох громадян з числа
зазначених в частині другій цієї статті на частину будинку не
позбавляє права інших з цих громадян мати у власності другу
частину (частини) цього ж будинку. Проте в багатоквартирному
будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних
забудовників подружжя, що проживає спільно, їх неповнолітні діти
можуть мати лише одну квартиру.

     С т а т т я 102. Розмір  жилого будинку, що може бути в
                      особистій власності громадянина *

     Граничний розмір жилого будинку або його частини (частин),
що належать зазначеним у статті 101 цього Кодексу громадянам,
не повинен перевищувати вісімдесяти квадратних метрів жилої
площі.
     Громадянин, який має велику сім'ю або право на додаткову
жилу площу, з дозволу виконавчого комітету районної, міської,
районної в місті Ради народних депутатів вправі збудувати або
придбати будинок (частину будинку), жила площа якого перевищує
розмір, зазначений у частині першій цієї статті, але не перевищує
розміру, визначеного для даної сім'ї за нормою жилої площі,
встановленою Житловим кодексом Української РСР, а у відповідних
випадках - також розміру належної додаткової жилої площі.

     С т а т т я 103. Припинення права особистої власності на
                      жилий будинок понад встановлену норму *

     Якщо в особистій власності громадянина або у подружжя, яке
проживає спільно, та його неповнолітніх дітей стане з підстав, що
допускаються законом, більше одного жилого будинку, власник
вправі на свій вибір залишити у своїй власності будь-який з цих
будинків. Інший будинок (будинки) повинен бути власником протягом
одного року проданий, подарований або відчужений іншим способом.
     Річний строк для добровільного відчуження власником будинку
(будинків) обчислюється з дня виникнення права власності на інший
будинок (будинки).
     Якщо власник протягом одного року не скористується своїм
правом на відчуження будинку в будь-якій формі, цей будинок за
рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті
Ради народних депутатів підлягає примусовому продажу в порядку,
встановленому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР
для виконання судових рішень. Виручені від продажу суми після
відшкодування витрат, пов'язаних з здійсненням примусового
продажу, передаються колишньому власникові будинку.
     В разі, коли продаж будинку в примусовому порядку не
відбудеться через відсутність покупців, будинок за рішенням
виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради
народних депутатів безоплатно переходить у власність держави.
     Правила цієї статті застосовуються відповідно і у випадках,
коли в особистій власності громадянина або у подружжя, яке
проживає спільно, і їх неповнолітніх дітей виявиться з підстав,
що допускаються законом:
     1) крім одного будинку, частина (частини) іншого будинку;
     2) частина (частини) одного будинку, що перевищує розміри,
зазначені в статті 102 цього Кодексу;
     3) частини різних будинків;
     4) більше однієї квартири в багатоквартирному будинку
житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

     С т а т т я 104. Наслідки набуття права особистої власності
                      на жилий будинок при наявності жилого
                      приміщення в будинку державного чи
                      громадського житлового фонду або в будинку
                      житлово-будівельного чи житлового
                      кооперативу *

     Якщо у наймача жилого приміщення в будинку державного чи
громадського житлового фонду (крім наймача службового жилого
приміщення), члена житлово-будівельного чи житлового кооперативу
або з другого з подружжя, що проживає разом з ним, чи їх
неповнолітніх дітей виявиться на підставах, що допускаються
законом, на праві особистої власності жилий будинок (частина
будинку)  в тому ж населеному пункті, то власник будинку (частини
будинку) вправі за своїм вибором залишити за собою будинок
(частину будинку) або жиле приміщення в будинку державного чи
громадського житлового фонду або в будинку житлово-будівельного
чи житлового кооперативу. В останньому випадку власник повинен
провести протягом одного року з дня виникнення права власності на
будинок (частину будинку) його відчуження. Невиконання цієї
вимоги тягне за собою наслідки, передбачені частинами третьою і
четвертою статті 103 цього Кодексу.

     С т а т т я 105. Наслідки самовільного будівництва жилого
                      будинку, господарських і побутових будівель
                      та споруд *

     Громадянин, який  збудував або будує жилий будинок, здійснив
або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого
дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними
відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних
будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком
чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).
     За позовом виконавчого комітету районної, міської, районної
в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його
можуть бути безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду
місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого
комітету районної, міської, районної в місті Ради народних
депутатів знесені громадянином, який провадив самовільне
будівництво, або за його рахунок. Знесення чи вилучення будинку,
який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від
проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і
правил, провадиться, коли громадянин не привів його, після
попередження, у відповідність з проектом чи зазначеними нормами і
правилами.
     Господарські і побутові будівлі та споруди, зведені
громадянином без встановленого дозволу або належно
затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту,
або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за
рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті
Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив
самовільне будівництво, або за його рахунок.
     Одержані при знесенні жилого будинку або частини його,
господарських і побутових будівель та споруд будівельні матеріали
залишаються у власності громадянина, який провадив самовільне
будівництво.

     С т а т т я 105-1. Наслідки порушення правил будівництва
                        літніх садових будиночків *

     Літні садові будиночки, будівництво яких здійснюється без
належно погодженого проекту або з відхиленнями від норм,
передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, чинним
на початок будівництва, за рішенням виконавчого комітету
районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на
території якої знаходиться садівницьке (виноградарське)
товариство, приводяться у відповідність з зазначеними нормами або
зносяться громадянами, що здійснюють таке будівництво, чи за їх
рахунок.

     С т а т т я 106. Вилучення будинку, дачі або іншого майна,
                      що використовується для одержання
                      нетрудових доходів *

     Якщо жилий будинок, дача або інше майно, що є в особистій
власності громадянина, або належна громадянинові частина будинку
(дачі) систематично використовується власником для одержання
нетрудових доходів, відповідно цей будинок або частина будинку,
дача чи інше майно підлягає безоплатному вилученню в судовому
порядку за позовом виконавчого комітету місцевої Ради народних
депутатів. Вилучений за рішенням суду будинок (дача) чи частина
будинку (дачі) зараховується до  фонду місцевої Ради народних
депутатів.
     Правила цієї статті не поширюються на жилі будинки і дачі, в
яких приміщення здаються в найом з додержанням умов,
передбачених чинним законодавством.

     С т а т т я 107. Позбавлення права користування жилим
                      будинком *

     Вилучаючи будівлю з підстав, зазначених у статтях 105 і 106
цього Кодексу, суд може позбавити громадянина, що самовільно
збудував будинок чи частину будинку, або громадянина, який
використовував належні йому на праві особистої власності будинок,
дачу або частину будинку, дачі для одержання нетрудових доходів,
а також осіб, які спільно з ними проживають, права користування
жилою площею в будівлях, що вилучаються. В разі відсутності у
виселюваних іншого жилого приміщення, придатного для проживання,
їм надається за існуючими нормами жила площа тією організацією,
якій передано будинок, дачу чи частину будинку, дачі.

     С т а т т я 108. Гранична кількість худоби, що може бути в
                      особистій власності громадянина

     Гранична кількість худоби, що може бути в особистій
власності громадянина, встановлюється законодавством Української
РСР.

     С т а т т я 109. Особиста власність члена колгоспного
                      двору *

     Особисті трудові доходи і заощадження члена колгоспного
двору, а також майно, придбане ним на особисті кошти або одержане
в порядку спадкоємства чи дарування, є особистою власністю
окремих членів колгоспного двору, якщо ці доходи, заощадження і
майно не передані ними у власність  колгоспного двору.
     В особистій власності громадянина, який є членом колгоспного
двору, не може бути майно, яке відповідно до статуту колгоспу
може належати тільки колгоспному двору.

     С т а т т я 110. Майно громадян, на яке не може бути
                      звернено стягнення

     Перелік майна громадян, на яке не може бути звернено
стягнення по претензіях кредиторів, установлюється Цивільним
процесуальним кодексом Української РСР.

     С т а т т я 111. Власність громадян, які займаються
                      індивідуальною трудовою діяльністю *

     До власності громадян, які займаються індивідуальною
трудовою діяльністю, що грунтується виключно на особистій праці
громадян і членів їх сімей, застосовуються правила цього Кодексу
про особисту власність та інших актів законодавства, що регулюють
зазначену діяльність.