Чи може  фізична  особа  - платник єдиного податку укладати з
фізичними особами договори цивільно-правового характеру?

     Можливість укладання суб'єктами  підприємницької  діяльності,
як фізичними, так і юридичними особами, договорів з громадянами на
використання їх праці для  здійснення  підприємницької  діяльності
встановлено Законом N 698-XII ( 698-12 ) (ст. 9).

     Договори з   громадянами  на  використання  їх  праці  можуть
укладатися за трудовим або цивільно-правовим договором,  при цьому
слід розрізняти особливості цих договорів.

     За договором  підряду  підрядник  зобов'язується  виконати на
свій ризик певну роботу за завданням замовника з  його  або  своїх
матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану
роботу (ст. 332 ЦК ( 1540-06 ).

     Трудові відносини   громадян   регулюються,   зокрема,   КЗпП
( 322-08   ),   Законом  N  108/95-ВР  (  108/95-ВР  )  та  іншими
нормативними актами з цих питань.

     Згідно зі ст.  21 КЗпП ( 322-08 ) трудовий договір - це угода
між  працівником і власником підприємства,  установи,  організації
або  уповноваженим  ним  органом  чи  фізичною  особою,  за   якою
працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою,
з  підляганням  внутрішньому  трудовому  розпорядкові,  а  власник
підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи
фізична особа зобов'язується  виплачувати  працівникові  заробітну
плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,
передбачені законодавством  про  працю,  колективним  договором  і
угодою сторін.

     Укладання з   громадянином   трудового  договору  (контракту,
угоди)  на   використання   його   праці   зобов'язує   підприємця
забезпечувати  умови  та  охорону праці,  її оплату,  а також інші
соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.

     Оплата праці  працівників,   які   перебувають   у   трудових
відносинах   на  підставі  трудового  договору  з  підприємствами,
установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а
також з окремими громадянами,  регулюється трудовим законодавством
і, зокрема, Законом N 108/95-ВР ( 108/95-ВР ) та КЗпП ( 322-08 ).

     Відповідно до Закону N  108/95-ВР  (  108/95-ВР  )  заробітна
плата - це винагорода,  обчислена, як правило, у грошовому виразі,
яку за трудовим договором  власник  або  уповноважений  ним  орган
виплачує  працівникові  за  виконану  ним роботу,  визначену таким
трудовим договором.

     У такому  випадку  працівник  виконує  трудову   функцію   за
дорученням  або  наказом  роботодавця  згідно з укладеним трудовим
договором (контрактом).  При цьому всі вигоди (тобто  доходи)  від
виконання  працівником  трудової  функції,  а  також  усі  ризики,
пов'язані з таким  виконанням  або  невиконанням,  отримує  (несе)
роботодавець.

     Доходами, одержаними   за  місцем  основної  роботи  (служби,
навчання),  вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і
організацій   усіх  форм  власності,  фізичних  осіб  -  суб'єктів
підприємницької діяльності,  з  якими   громадянин   має   трудові
відносини  за  умови  обов'язкового ведення в цьому місці трудової
книжки і здійснення відрахувань до фонду соціального  страхування.
Питання щодо укладення трудових договорів, ведення трудових книжок
регулюються трудовим законодавством.

     Доходи, одержувані громадянами  за  місцем  основної  роботи,
оподатковуються  за  шкалою  ставок  прогресивного  оподаткування,
встановленою Указом  N  1082/95  (  1082/95  ),   розрахованою   з
урахуванням положень  Указу  N  762/96  (  796/96  ),  з  наданням
громадянам у  відповідних  випадках  встановлених   законодавством
пільг щодо прибуткового податку.

     Ці доходи підлягають також обкладанню:
     збором на   обов'язкове   державне    пенсійне    страхування
(утримується  у  джерела  виплати  із  сукупного  оподатковуваного
доходу працівника при доходах до 150 грн.  включно за ставкою  1%,
при доходах понад 150 грн. - за ставкою 2%);
     збором на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування
у   зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  і  витратами,
зумовленими  народженням  та  похованням  (утримується  у  джерела
виплати  із суми оплати праці,  що підлягає обкладенню прибутковим
податком, за ставкою 0,25%  - якщо  зарплата  менша  або  дорівнює
150 грн.,  та за ставкою 0,5%  - якщо зарплата становить понад 150
грн.);
     збором на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття  (утримується  у  джерела  виплати  із  суми
оплати  праці,  що  підлягає  обкладенню прибутковим податком,  за
ставкою 0,5%).

     У разі одержання громадянином доходів не за  місцем  основної
роботи  прибутковий  податок  утримується  у  джерела  виплати  за
ставкою 20 відсотків.

     Указом N 727/98 ( 727/98 ) встановлено,  що фізичні  особи  -
суб'єкти   підприємницької   діяльності   самостійно  (за  власним
бажанням) можуть обрати спосіб  оподаткування  доходів,  одержаних
від  здійснення  підприємницької  діяльності,  за  єдиним податком
шляхом  придбання  Свідоцтва  про  сплату  єдиного   податку   при
обов'язковому  додержанні  відповідних  умов,  зазначених у ст.  1
цього Указу. Так, зокрема, у трудових відносинах, включаючи членів
їх сімей, протягом року мають право перебувати не більш як 10 осіб
і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг)
за календарний рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.

     Згідно зі  ст.  2  Указу  N  727/98 ( 727/98 ) ставка єдиного
податку  для  суб'єктів  малого  підприємництва  -  фізичних  осіб
встановлюється  місцевими радами за місцем їх державної реєстрації
у фіксованому розмірі залежно від  виду  діяльності  в  межах  від
20 до   200   грн.   на   місяць   для   самостійного   здійснення
підприємницької діяльності, а в разі здійснення її з використанням
найманої  праці  або  за  участю  членів  сім'ї  платника  єдиного
податку,  які перебувають у  трудових  відносинах  з  ним,  розмір
єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

     При цьому  слід  враховувати,  що платники єдиного податку не
звільняються  від  покладеного  на   них   обов'язку   нарахування
(утримання,  перерахування)  прибуткового  податку  з  громадян із
доходів,  що виплачуються  ними  найманим  працівникам,  включаючи
членів їх сімей,  які перебувають з ними у трудових відносинах або
працюють за  іншими  договорами  цивільно-правового  характеру,  а
також  своєчасного  повідомлення  податковим органам про виплачені
доходи та утриманий з виплачених  громадянам  доходів  прибутковий
податок у встановленому порядку.

     Зінаїда МОРОЗ, заступник директора Департаменту оподаткування
фізичних осіб ДПА України.