К О М Е Н Т А Р
05.06.2003
Пообіцяв - мусиш дарувати
або... відшкодовувати
Нова норма: Верховна Рада України ухвалила новий Цивільний
кодекс України ( 435-15 ) (далі - ЦК).
Це означає, що новий ЦК ( 435-15 ) набагато докладніше
врегулював відносини дарувальника (того, хто дарує) з обдарованим
(хто дароване приймає). Якщо у чинному ЦК ( 1540-06 ) цим питанням
присвячено дві статті, то у новому ЦК ( 435-15 ) - аж 14.
Як і донині, договір дарування передбачає очевидну процедуру:
одна сторона передає або зобов'язується передати в майбутньому
другій стороні безоплатно майно (дарунок) у власність. Але мусите
знати, що в такий документ не можна закладати зворотних обов'язків
обдаровуваного вчиняти на користь дарувальника будь-яку дію
майнового чи немайнового характеру. Такий обов'язок дозволено
покласти на обдаровуваного стосовно його дій майнового характеру
на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у
власність, виплачувати грошову ренту, не пред'являти вимог до
третьої сторони про виселення тощо) або ж навпаки - зобов'язати
утриматися від їх вчинення.
Різновидом договору дарування є пожертва - дарування певних
речей фізичним чи юридичним особам, державі для досягнення певної,
наперед обумовленої мети (наприклад, для створення колекції,
використання для потреб певної територіальної громади тощо).
Дарувати можна і рухомі, і нерухомі речі (у тому числі гроші
та цінні папери), а також майнові права, якими дарувальник володіє
або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Від предмету
договору залежить його форма - усна, проста письмова або
нотаріально завірена письмова. Так, в усній формі дозволено
дарувати предмети особистого користування та побутового
призначення (причому закон не обумовлює розмір вартості таких
предметів, отже, вона може бути будь-якою). У простій письмовій
формі укладається договір дарування: 1) рухомих речей, які мають
особливу цінність; 2) майнового права; 3) з обов'язком передати
дарунок у майбутньому.
А ось лише через нотаріуса доведеться дарувати нерухомі речі
(квартиру, будинок, земельну ділянку тощо) а також валютні
цінності на суму, що перевищує 500 - кратний розмір
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на сьогодні - це
понад 8500 грн.). За загальним правилом недотримання письмової
форми договору дарування є підставою для визнання його у
юридичному плані нікчемним (недійсним).
Новий ЦК ( 435-15 ) визначає певні права та обов'язки сторін
договору дарування, і це змушує кожного з нас зважувати, кого і
чим у такий спосіб ощасливлювати. Так, він зобов'язує дарувальника
попередити обдаровуваного про відомі йому недоліки дарованої речі
або її особливі властивості, які можуть бути небезпечні для життя,
здоров'я, майна (наприклад, це треба зробити при даруванні дітям
іграшкових пістолетів, автоматів, що стріляють пластмасовими чи
іншими кульками і потребують обережного поводження). Інакше такому
безпечному дарувальнику доведеться відшкодувати шкоду, завдану
чиємусь майну або здоров'ю внаслідок володіння чи користування
його дарунком.
Обдарована особа стає власником подарованої речі з моменту її
прийняття.
Новий закон ( 435-15 ) змушує нас сумлінніше ставитися до
зазначеної у договорі дарування обіцянки (обов'язку) передати той
чи той дарунок у майбутньому, через певний строк (у певний термін)
або у разі настання так званої відкладальної обставини. Такий
строк може бути пов'язаний з досягненням обдаровуваним повноліття
(скажімо, хтось з родичів покладає на себе обов'язок подарувати
дитині після досягнення 18-річного віку квартиру) або настанням
певних обставин (наприклад, передання дарунку пов'язується з
майбутнім укладенням шлюбу, народженням дитини, успішним
закінченням школи чи вузу).
Так от, щоб така особливість договору дарування вас колись не
застала зненацька, мусите знати, що у разі виповнення
передбаченого договором строку (терміну) або настання
відкладальної обставини, обдаровуваний має право вимагати від
дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості
(тобто діяти за принципом - якщо пообіцяв, то даруй). Закон надає
дарувальнику право відмовитися від передання дарунка в
майбутньому, якщо після укладення договору (нагадаємо, він у
такому випадку укладається в письмовій формі), його майновий стан
істотно погіршився.
Звертаємо увагу на те, що новий ЦК ( 435-15 ) передбачає
низку законних підстав повернути даровану річ усупереч волі
обдарованого. Зокрема, дарувальник має право вимагати розірвання
договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного
майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я
власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або
дітей.
Це можна зробити і в разі, якщо обдаровуваний створює загрозу
безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику
майнову цінність, або ж якщо внаслідок недбалого ставлення
обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну
цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
Розірванням договору і поверненням дарунка чи відшкодуванням його
вартості завершиться і небажання обдарованого виконати передбачені
документом зобов'язання на користь третьої особи.
Для довідки: новий ЦК ( 435-15 ) ухвалено парламентом
16 січня 2003 р. Він набирає чинності з 1 січня 2004 р.
З повним його текстом можна ознайомитися у "Голосі України" за
12 та 13 березня ц. р.
Микола МЕЛЬНИК, доктор юридичних наук.
Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".