К О М Е Н Т А Р
28.03.2003
Запроваджується інститут
захисту цивільних прав
Нова норма: Верховна Рада України ухвалила новий Цивільний
кодекс України ( 435-15 ) (далі - ЦК).
Це означає, що по-новому врегульовано особисті немайнові та
майнові відносини в нашій країні. На зміну чинному нині Цивільному
кодексу Української РСР, який було прийнято 18 липня 1963 р.
( 1540-06 ) і набрав чинності з 1 січня 1964 р., рівно через
40 років приходить нове цивільне законодавство з багатьма
принципово іншими засадами, новими інститутами, докладнішим і
ширшим правовим регулюванням цивільних правовідносин.
Для порівняння: якщо ЦК 1963 р. ( 1540-06 ) містив усього 572
статті, то новий ЦК ( 435-15 ) - уже 1 308 статей.
Новий ЦК ( 435-15 ) складається з шести книг, у яких
сформульовано загальні положення цивільного законодавства (книга
перша), а також положення про особисті немайнові права фізичної
особи (книга друга), права власності та інші речові права (книга
третя), права інтелектуальної власності (книга четверта),
зобов'язальне право (книга п'ята) та спадкове право (книга шоста).
Новий ЦК істотно розширює можливості регулювання цивільних
відносин не актами цивільного законодавства, а в інший спосіб.
По-перше, сторони в цивільному праві мають право укладати
договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, але
відповідають загальним засадам такого законодавства. До таких
засад ст. 3 нового ЦК відносить, зокрема, неприпустимість
свавільного втручання у сферу особистого життя людини, свободу
договору, неприпустимість позбавлення власності, крім випадків,
установлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законом,
справедливість, добросовісність та розумність.
По-друге, у таких договорах сторони можуть врегульовувати
свої відносини, які не врегульовані актами цивільного
законодавства.
По-третє, сторони взагалі можуть відступити від положень
актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на
власний розсуд. Звісно, лише в тій частині, яка не суперечить
закону.
По-четверте, цивільні відносини регулюватимуться звичаєм або
за аналогією. Так, звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене
актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері
цивільних відносин. Таким звичаєм закон, зокрема, називає звичай
ділового обороту. Окрема глава нового ЦК ( 435-15 ) присвячена
питанням захисту цивільних прав та інтересів (у старому ЦК
( 1540-06 ) цим питанням було присвячено лише дві статті).
Правовою основою такого захисту є положення, відповідно до якого
кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його
порушення, невизнання або оспорювання. Новий ЦК передбачив значно
ширше коло способів такого захисту, установивши, що право на
захист (отже, і вибір його способу) особа здійснює на власний
розсуд.
Новелою українського цивільного законодавства стане інститут
самозахисту цивільних прав. Відповідно до ст. 19 ЦК ( 435-15 )
особа наділяється правом на самозахист свого цивільного права та
права іншої особи від порушень і протиправних посягань.
Самозахистом вважається застосування особою засобів протидії,
які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам
суспільства. Визначено, що способи самозахисту мають відповідати
змісту порушеного права, характеру дій, якими воно порушене, а
також наслідкам, до яких призвели ці порушення. Способи
самозахисту можуть визначатися законом чи договором або обиратися
самою особою, виходячи із зазначених обставин порушення цивільного
права.
Звертаємо увагу на нові аспекти відшкодування майнової та
моральної шкоди. Закріплюючи право особи на відшкодування збитків
(і реальних збитків, і упущеної вигоди) внаслідок порушення її
цивільного права, ЦК визначає обсяг, порядок та способи такого
відшкодування. Зокрема, встановлюється, що коли порушник
цивільного права одержав таким чином певні доходи, то розмір
упущеної вигоди, яка має відшкодовуватися потерпілому, не може
бути менший від зазначених доходів порушника.
Уперше визначено зміст моральної шкоди, яка полягає: 1) у
фізичному болю та стражданнях від ушкодження здоров'я; 2) душевних
стражданнях, спричинених протиправною поведінкою стосовно неї чи
її близьких родичів, а так само знищенням чи пошкодженням майна;
3) приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.
Встановлено також певні критерії визначення розміру грошового
відшкодування моральної шкоди, який залежить, зокрема, від
характеру правопорушення, глибини страждань, погіршення здібностей
потерпілого, ступеня вини винного. Закон вказує, що під час
визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та
справедливості.
Причім за новим ЦК ( 435-15 ) моральна шкода відшкодовується
незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не
пов'язана з розміром такого відшкодування.
Для довідки: новий ЦК ( 435-15 ) ухвалено парламентом
16 січня 2003 р. Він набирає чинності з 1 січня 2004 р. З повним
його текстом можна ознайомитися у "Голосі України" за 12 та
13 березня ц. р.
Микола МЕЛЬНИК, кандидат юридичних наук.
Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".