МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
27.03.2000 N 21-33-60
Щодо правомірності проведення взаємозаліку
заборгованості при виконанні експортно-імпортних
контрактів (якими передбачено здійснення розрахунків
в іноземній валюті) резидентом України у галузі
зовнішньоекономічної діяльності
Відповідно до листа ДПА України від 23 лютого 2001 року
N 1172/5/22-2316 щодо правомірності проведення взаємозаліку
заборгованості при виконанні експортного та імпортного контрактів
(якими передбачено здійснення розрахунків в іноземній валюті)
резидентом України у галузі зовнішньоекономічної діяльності
Міністерство юстиції України П О В І Д О М Л Я Є:
Згідно зі статтею 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування,
договору, а за відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,
що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 217 ЦК ( 1540-06 ) зобов'язання
припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої
настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом
витребування.
Разом з цим пунктом 4 статті 218 ЦК ( 1540-06 ) передбачено
недопустимість зарахування вимог у випадках, передбачених законом.
Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 14 Закону
України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) всі
суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно
визначити форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями
з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають
міжнародним правилам.
Крім того, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у
терміни, визначені статтями 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
Відповідно до статті 4 цього Закону ( 185/94-ВР ) порушення
термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою
стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка
від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої
продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю
України за валютним, курсом Національного банку України на день
виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом або арбітражним судом, Міжнародним
комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при
Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про
стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок
недотримання нерезидентом термінів, передбачених
експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1
і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ), зупиняються і пеня за їх порушення
в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про
відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття)
провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни,
передбачені статтями 1 і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ),
поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день
прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про
задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених
статтями 1 і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ), не сплачується з дати
прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.
Державні податкові інспекції вправі за наслідками
документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів
пеню, передбачену цією статтею.
Враховуючи наведене, вважаємо, що застосування статті 217
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) можливе у разі, якщо інше не
передбачено законами.
Щодо питань, пов'язаних з валютним регулюванням, то
спеціальними законодавчими актами є Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) та Декрет
Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15-93 ( 15-93 )
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю", які
обов'язково повинні застосовуватися в зовнішньоекономічній
діяльності, у тому числі при укладанні зовнішньоекономічних
договорів (контрактів).
Також повідомляємо, що відповідно до пункту 3 частини першої
статті 12 Закону України "Про арбітражний суд" ( 1142-12 )
роз'яснення Вищого арбітражного суду є обов'язковими для суддів і
учасників господарських правовідносин, що застосовують
законодавство, з якого дано таке роз'яснення.
Заступник Міністра М.І.Хандурін
"Вісник податкової служби України",
N 9, березень, 2003 р.