У Х В А Л А
                   КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

               Ухвала Конституційного Суду України
       про відмову у відкритті конституційного провадження
       у справі за конституційним зверненням Окс Єлизавети
       Ісааківни щодо офіційного тлумачення статей 30, 42,
         107 Земельного кодексу України, статей 118, 119
                Цивільного кодексу Української РСР


     м. Київ, 12 листопада 1997 року           Справа N 18/2426-97
              N 58-з

     vd971112 vn58-з

     Конституційний Суд України у  складі  суддів  Конституційного
Суду України:

     Тимченка Івана Артемовича - головуючий,
     Вознюка Володимира Денисовича,
     Євграфова Павла Борисовича,
     Козюбри Миколи Івановича,
     Корнієнка Миколи Івановича,
     Костицького Михайла Васильовича,
     Малинникової Людмили Федорівни,
     Мартиненка Петра Федоровича,
     Мироненка Олександра Миколайовича,
     Німченка Василя Івановича,
     Розенка Віталія Івановича,
     Савенка Миколи Дмитровича,
     Скоморохи Віктора Єгоровича,
     Тихого Володимира Павловича,
     Чубар Людмили Пантеліївни,
     Шаповала Володимира Миколайовича,
     Яценка Станіслава Сергійовича

     розглянув питання  щодо відкриття конституційного провадження
у справі за конституційним зверненням Окс Єлизавети Ісааківни.

     Заслухавши на засіданні суддю-доповідача  Вознюка  Володимира
Денисовича   та   вивчивши  матеріали  конституційного  звернення,
Конституційний Суд України

                        у с т а н о в и в:

     1. У конституційному зверненні Окс Є.І.  порушує питання  про
офіційне тлумачення змісту статей 30,  42,  107 Земельного кодексу
України   ( 561-12 ),   статей   118,   119   Цивільного   кодексу
Української РСР ( 1540-06 ). Необхідність тлумачення вказаних норм
вона обгрунтовує тим,  що суди загальної юрисдикції та інші органи
державної   влади   неоднозначне  застосували  ці  норми  під  час
вирішення  її  спору  з  громадянином   Ярошуком   М.М.   стосовно
визначення  порядку  користування  земельною ділянкою у зв'язку із
збільшенням її частки в домоволодінні за рахунок  прибудови,  чим,
як вважає заявниця, порушено її конституційні права.

     2. Ухвалою  Колегії  суддів  Конституційного  Суду  України з
конституційних  звернень  у   відкритті   провадження   у   справі
відмовлено  на  підставі  пункту  3  статті 45 Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

     3. Із   матеріалів  конституційного   звернення випливає,  що
Окс С.І.  звернулась  до  Краснолуцького  міського суду Луганської
області з позовом  до  громадянина  Ярошука  М.М.  про  визначення
порядку  користування  земельною ділянкою у зв'язку із збільшенням
її частки в домоволодінні з 1/2  до  1/3  за  рахунок  "прибудови,
вважаючи,  що і земельна ділянка повинна бути їй надана у такому ж
співвідношенні.

     Рішенням  від  18  лютого  1994  року згаданий  суд  відмовив
Окс Є.І.   у  позові,  посилаючись  на  частину  Другу  статті  42
Земельного кодексу України ( 561-12 ),  яка визначає,  що будь-які
наступні зміни в розмірі часток  у  спільній  власності  на  жилий
будинок,  що  сталися  у  зв'язку  з  прибудовою,  надбудовою  або
перебудовою,  не  тягнуть  за  собою  змін  установленого  порядку
використання та розпорядження земельною ділянкою.

     4. Згідно зі статтею 14 Закону  України  "Про  Конституційний
Суд  України"  (  422/96-ВР  ) до повноважень Конституційного Суду
України не належать питання  щодо  встановлення  законності  актів
органів державної влади,  в даному випадку судових рішень, про які
йдеться у зверненні.  Заявниця  порушує  питання,  які  потребують
з'ясування  конкретних  обставин та оцінки доказів у справі,  що є
компетенцією судів загальної юрисдикції.

     Конституційний Суд України згідно зі статтею 150  Конституції
України (   254к/96-ВР   )  та  статтею  13  Закону  України  "Про
Конституційний Суд України" (  422/96-ВР  )  вирішує  питання  про
відповідність законів та інших правових актів Конституції України,
а також офіційно тлумачить Конституцію та  закони  України,  і  не
вирішує  спори  з  конкретних  справ,  підвідомчих судам загальної
юрисдикції.

     5. Підставою для конституційного  звернення  щодо  офіційного
тлумачення Конституції   (   254к/96-ВР   )   та  законів  України
відповідно до статті 94 Закону  України  "Про  Конституційний  Суд
України" (  422/96-ВР ) є наявність неоднозначного застосування їх
положень судами України,  іншими органами  державної  влади,  якщо
суб'єкт  права  на  конституційне  звернення  вважає,  що  це може
призвести або призвело до порушення  його  конституційних  прав  і
свобод.

     Із наявних  матеріалів  конституційного  звернення  даних про
неоднозначне застосування судами  або  іншими  органами  державної
влади   України  положень вказаних норм Земельного кодексу України
( 561-12 ) і Цивільного кодексу Української РСР  (  1540-06  )  не
вбачається. Тому не можна вважати, що конституційні права Окс Є.І.
були  порушені  в  результаті  неоднозначного  застосування   норм
названих законів.

     Отже, конституційне звернення Окс Є.І.  не відповідає вимогам
статті  94  Закону   України  "Про   Конституційний  Суд  України"
( 422/96-ВР ).

     Зважаючи на  викладене  та  керуючись статтею 150 Конституції
України ( 254к/96-ВР ),  а також статтями 45,  50  Закону  України
"Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд
України

                          у х в а л и в:

     1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за   конституційним   зверненням   Окс  Єлизавети  Ісааківни  щодо
офіційного тлумачення статей , 42, 107 Земельного кодексу  України
( 561-12 ),  статей  118,  119  Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) на підставі пунктів 2 та 3 статті  45  Закону  України
"Про Конституційний  Суд  України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного  звернення  вимогам,   передбаченим   Конституцією
України (  254к/96-ВР  ),  Законом України "Про Конституційний Суд
України";  непідвідомчість Конституційному  Суду  України  питань,
порушених у конституційному зверненні.

     2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може
бути оскаржена.


                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ