У Х В А Л А
                   КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

               Ухвала Конституційного Суду України
       про відмову у відкритті конституційного провадження
      у справі за конституційним зверненням Козиревої Лідії
          Іванівни щодо офіційного тлумачення статті 203
                Цивільного кодексу Української РСР


     м. Київ, 12 листопада 1997 року           Справа N 18/2627-97
              N 56-з

     vd971112 vn56-з

     Конституційний Суд  України  у  складі суддів Конституційного
Суду України:

     Тимченка Івана Артемовича - головуючий,
     Вознюка Володимира Денисовича,
     Євграфова Павла Борисовича,
     Козюбри Миколи Івановича,
     Корнієнка Миколи Івановича,
     Костицького Михайла Васильовича,
     Малинникової Людмили Федорівни,
     Мартиненка Петра Федоровича,
     Мироненка Олександра Миколайовича,
     Німченка Василя Івановича,
     Розенка Віталія Івановича,
     Савенка Миколи Дмитровича,
     Скоморохи Віктора Єгоровича,
     Тихого Володимира Павловича,
     Чубар Людмили Пантеліївни,
     Шаповала Володимира Миколайовича,
     Яценка Станіслава Сергійовича

     розглянув питання щодо відкриття конституційного  провадження
у справі за конституційним зверненням Козирєвої Лідії Іванівни.

     Заслухавши на засіданні суддю-доповідача  Вознюка  Володимира
Денисовича   та  вивчивши  матеріали  справи,  Конституційний  Суд
України

                        у с т а н о в и в:

     1. У конституційному зверненні Козирєва Л.І.  порушує питання
щодо  офіційного  тлумачення   статті   203   Цивільного   кодексу
Української РСР  (  1540-06 ),  яка регламентує обов'язок боржника
відшкодувати збитки.

     2. Необхідність офіційного  тлумачення  заявниця  обгрунтовує
тим,  що  Сватівський  районний суд Луганської області у цивільній
справі за її позовом до Державного  спеціалізованого  комерційного
ощадного банку України про відшкодування шкоди, завданої у зв'язку
з інфляцією грошей, частково відмовив.

     Скарги Козирєвої Л.І.  на це рішення судами вищого рівня були
залишені без задоволення.

     Автор звернення   вважає,  що  в  даному  випадку  має  місце
неоднозначне застосування закону судами України,  обгрунтовуючи це
тим,  що раніше районний суд уже розглядав аналогічну справу за її
позовом, який було частково задоволене.

     3. Ухвалою Колегії  суддів  Конституційного  Суду  України  з
конституційних   звернень   у   відкритті   провадження  у  справі
відмовлено на підставі пункту 3  статті  45  Закону  України  "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

     4. Відповідно   до   статей   150  і  151 Конституції України
( 254к/96-ВР ),  та статті 13 Закону України  "Про  Конституційний
Суд України"  (  422/96-ВР  )  до повноважень Конституційного Суду
України належить:  вирішення питань про відповідність  Конституції
України   (конституційність)   законів  та  інших  правових  актів
Верховної Ради  України,  актів  Президента  України  та  Кабінету
Міністрів   України,  правових  актів  Верховної  Ради  Автономної
Республіки  Крим;   відповідність   Конституції   України   чинних
міжнародних  договорів  України або тих міжнародних договорів,  що
вносяться до Верховної  Ради  України  для  надання  згоди  на  їх
обов'язковість;  додержання конституційної процедури розслідування
і розгляду справи  про  усунення  Президента  України  з  поста  в
порядку  імпічменту;  офіційне  тлумачення  Конституції України та
законів України.

     Козирєва Л.І.  звернулася  до  Конституційного  Суду  України
стосовно  вирішення  цивільно-правового  спору,  що є компетенцією
судів загальної юрисдикції.

     До того  ж,  Конституційний   Суд   України   не   встановлює
законності  актів  органів  державної  влади,  в  даному випадку -
рішення суду,  оскільки це належить до компетенції судів загальної
юрисдикції,   що   визначено   статтею   14  Закону  України  "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).

     5. Підставою для конституційного  звернення  щодо  офіційного
тлумачення Конституції  ( 254к/96-ВР ) та законів України,  згідно
зі  статтею  94  Закону  України "Про Конституційний Суд  України"
( 422/96-ВР  ),  є  наявність неоднозначного застосування положень
Конституції або законів України судами  України,  іншими  органами
державної  влади,  якщо  суб'єкт  права на конституційне звернення
вважає,  що це може  призвести  або  призвело  до  порушення  його
конституційних прав і свобод.

     Такої неоднозначності   застосування   положень   статті  203
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) судами України чи  іншими  органами
державної  влади  з  матеріалів  справи  не  вбачається,  оскільки
Сватівський  районний  суд  позов   Козирєвої   Л.І.   задовольнив
частково,  а  Луганський  обласний  суд  і  Верховний  Суд України
залишили це  рішення  без  зміни.  Із  матеріалів  конституційного
звернення  також  не  випливає,  що  конституційні права і свободи
громадянки Козирєвої Л.І.,  як суб'єкта звернення,  були порушені.
Отже,  і  з  цих  підстав  конституційне  провадження не може бути
відкрито.

     6. Зважаючи на  викладене  та  керуючись  статтями  147,  150
Конституції України ( 254к/96-ВР ), а також статтями 45, 50 Закону
України "Про  Конституційний   Суд   України"   (   422/96-ВР   ),
Конституційний Суд України

                          у х в а л и в:

     1. Відмовити   у   відкритті   конституційного  провадження у
справі - за конституційним  зверненням  Козирєвої  Лідії  Іванівни
щодо  офіційного  тлумачення статті 203 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) на підставі пунктів 2 та 3 статті  45  Закону  України
"Про Конституційний  Суд  України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність
конституційного  звернення  вимогам,   передбаченим   Конституцією
України (    254к/96-ВР    ),    цим    Законом;   непідвідомчість
Конституційному Суду України питань,  порушених у  конституційному
зверненні.

     2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може
бути оскаржена.


                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ