ПРОФЕСІЙНА АСОЦІАЦІЯ РЕЄСТРАТОРІВ І ДЕПОЗИТАРІЇВ

                             Л И С Т

                   N 01-03/193 від 23.05.2002


            Про внесення змін до реєстру щодо власника
             іменних цінних паперів, який є інвалідом


     На Ваш  запит  про  порядок  внесення  до  реєстру  власників
іменних цінних паперів змін щодо цінних  паперів  належних  особі,
яка є інвалідом, відповідаємо наступне.

     Звертаємо Вашу   увагу   на   те,   що  Професійна  асоціація
реєстраторів і депозитаріїв  не  має  права  надавати  роз'яснення
питань  застосування  чинного  законодавства України,  а має право
надавати консультації з цих питань.

     Відповідно до статей  2  та  3  Закону  України  "Про  основи
соціальної  захищеності  інвалідів  в  Україні"  (  875-12  )  від
21.03.91  р.  інвалідом  є  особа  зі  стійким  розладом   функцій
організму,   зумовленими  захворюванням,  наслідком  травм  або  з
уродженими дефектами,  що призводить до обмеження життєдіяльності,
до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

     Інвалідність як  міра  втрати  здоров'я  визначається  шляхом
експертного  обстеження  в  органах  медико-соціальної  експертизи
Міністерства охорони здоров'я.

     При цьому,  стаття  1 цього Закону ( 875-12 ) передбачає,  що
інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних,
політичних, особистих  прав  і  свобод,  закріплених  Конституцією
( 254к/96-ВР ) та іншими законодавчими актами.

     Виходячи з   вищезазначеного,   вважаємо,   що   встановлення
інвалідності  у відношенні певної особи само по собі не призводить
до повної чи часткової втрати особою дієздатності,  що залишає  їй
можливість  самостійно  від власного імені набувати цивільних прав
та обов'язків (у тому числі і укладати  угоди щодо цінних паперів,
підписувати  передавальне  розпорядження  та інші вхідні документи
системи реєстру).

     Відповідно до частини 1 ст.  16  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 )  (надалі  -  ЦК)  громадянин,  який внаслідок душевної
хвороби або недоумства не може розуміти  значення  своїх  дій  або
керувати  ними,  може  бути визнаний судом недієздатним в порядку,
передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (  1501-06,
1502-06, 1503-06 ) і над ним встановлюється опіка.

     Таким чином,  законодавство  України  пов'язує  втрату особою
дієздатності  з  прийняттям  судом   рішення   про   визнання   її
недієздатною.

     При цьому,  статтею 52 ЦК ( 1501-06 ) передбачено,  що угода,
укладена громадянином, визнаним недієздатним через душевну хворобу
або недоумство, є недійсною.

     Згідно з  частиною  2  ст.  16  ЦК  (  1501-06  )  від  імені
душевнохворого або недоумкуватого,  визнаного недієздатним,  угоди
укладає його опікун.

     Вказана норма  цілком  узгоджується  з  частиною  1  ст.  144
Кодексу про шлюб та сім'ю України (  2006-07  )  від  21.08.87  р.
( 4452-11 ), згідно з якою опікуни при здійсненні прав і виконанні
обов'язків підопічних укладають угоди  від  імені  і  в  інтересах
підопічних, діючи як їх законні представники.

     Частина 1  ст.  260 Цивільного процесуального кодексу України
( 1502-06 )  також  передбачає,  що  рішення  суду  про   визнання
громадянина   недієздатним   після   набрання  ним  законної  сили
надсилається органові опіки та піклування.  Воно є  підставою  для
призначення недієздатному опікуна.

     Слід зазначити, що відповідно до ст. 55 ЦК ( 1501-06 ) угода,
укладена громадянином,  хоч і дієздатним,  але який  в  момент  її
укладення  перебував  у  такому  стані,  коли  він не міг розуміти
значення своїх дій або керувати  ними,  може  бути  визнана  судом
недійсною за позовом цього громадянина.

     Якщо така   угода   визнана  недійсною,  то  кожна  з  сторін
зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при
неможливості  повернення  одержаного  в натурі - відшкодувати його
вартість.

     Стороні, яка в  момент  укладення  угоди  не  могла  розуміти
значення  своїх  дій  або  керувати  ними,  відшкодовуються другою
стороною понесені витрати,  втрата або пошкодження її майна,  якщо
вона знала або повинна була знати про такий стан особи,  що уклала
з нею угоду.

     Звертаємо увагу на  те,  що  Положення  про  порядок  ведення
реєстрів  власників  іменних  цінних паперів (надалі - Положення),
затверджене  рішенням  Державної  комісії  з  цінних  паперів   та
фондового ринку від 26.05.98 р. N 60 ( vr060312-98 ) (з наступними
змінами та доповненнями),  не покладає на  реєстраторів  обов'язку
перевіряти  дієздатність  власників  іменних  цінних  паперів  при
укладанні ними угод щодо цінних паперів чи при підписанні  вхідних
документів системи реєстру.

     Згідно з  п.  4.4.1  Положення  (  vr060312-98  )  навіть при
засвідченні справжності підпису  на  передавальному  розпорядженні
працівник  реєстратора  встановлює  лише  особу громадянина,  який
ставить підпис на передавальному розпорядженні, не перевіряючи при
цьому її дієздатність.

     Виходячи з  вище переліченого,  вважаємо,  що власник іменних
цінних паперів,  якому встановлена інвалідність, проте рішення про
визнання  його  недієздатним  судом не приймалось,  має можливість
особисто укладати угоди від  свого  імені  та  підписувати  вхідні
документи системи реєстру як і інші дієздатні громадяни.

 Президент ПАРД                                              О.Кий