ПРЕТЕНЗІЇ З'ЯСОВУЮТЬСЯ У СУДІ


Чи повинен дрібний підприємець — фізична особа, який торгує непродовольчим асортиментом, мати накладні на товар, товарні чеки, сертифікати якості для пред'явлення представникам уповноваженого органу з питань захисту прав споживачів? Якими є зобов'язання такого продавші перед споживачем?


Документи, що підтверджують якість, потрібні

Громадяни-підприемці, які реалізують товари за договором купівлі-продажу, зобов'язані дотримуватись вимог Закону "Про захист прав споживачів", постанови Кабінету Міністрів від 08.02.95 № 108 "Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення", інших нормативних актів і документів, що регламентують торговельну діяльність. Зокрема, Правилами продажу*; непродовольчих товарів, затвердженими наказом МЗЕСторгу від 27.05.96 № 294, Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженою наказом МЗЕСторгу від 04.01.97 № 2 та іншими.

Зазначені нормативні документи визначають основні вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товарів, рівня торговельного обслуговування, одержання необхідної, доступної та вірогідної інформації про ціни на товари тощо (згідно із листом Державного комітету у справах захисту прав споживачів № 12-10-100 від 27.01.2000 року).

Відповідно до п. 8 Правил продажу непродовольчих товарів всі непродовольчі товари у господарюючого суб'єкта повинні бути з супровідними документами, якими є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, посвідчення про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації або завірена постачальником копія сертифіката відповідності на товар, котрий підлягає обов'язковій сертифікації.

Порушення прав споживача повинно бути доведено

Як підкреслено у постанові пленуму Верховного суду № 5 від 12.04.96 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити Е товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. Заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст. 137 Цивільного процесуального кодексу щодо форми й змісту позовної заяви, а саме містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір

сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обгрунтуванням; про докази, що підтверджують позов (п. 6 зазначеної постанови Пленуму). До заяви повинні бути додані необхідні документи — залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер). Відповідні вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки — технічні паспорти чи документи, що їх замінюють. Оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, збігається з його виконанням, на нього відповідно до статей 43, 44 Цивільного кодексу не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-прода-жу з допомогою свідків.

Товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред'являються, наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований (п. 9 постанови Пленуму).

Таким чином, захист права споживача здійснюється у судовому порядку за позовом останнього або у його інтересах.

По материалам газеты "Юридичний вісник України"