ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення обласної ради

від 05 березня 2013 року № 648-VI

(ХХ сесія VI скликання)

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДО 2020 РОКУ

м. Харків

2013

Концепція розвитку туризму в Харківській області до 2020 року (далі – Концепція) розроблена відповідно до:

Ø Закону України «Про туризм»;

Ø рекомендацій Всесвітньої туристичної організації;

Ø Програми розвитку гуманітарної сфери, затвердженої рішенням обласної ради від 03 лютого 2009 року №1103 –V (із змінами);

Ø Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 року.

На підставі аналізу й оцінки сучасного стану туристичної галузі в Харківській області, враховуючи рекомендації Всесвітньої туристичної організації, в Концепції визначено мету й завдання розвитку галузі до
2020 року, обґрунтовано найважливіші напрями та пріоритети, заходи та механізми їх реалізації.

ВСТУП

1. Основні поняття та визначення у сфері туризму

Туризм – тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає.

Турист – особа, яка здійснює подорож Україною або до іншої країни з не забороненою законом країни метою перебування терміном від 24 годин до одного року, без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

Туристичний продукт – попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Супутні туристичні послуги та товари – послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання й виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

Характерні туристичні послуги та товари – послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання й виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам.

Просування туристичного продукту – комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичного продукту чи туристичних послуг (організація рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо).

Місце продажу (реалізації) туристичних послуг – країна, в якій зареєстровано відповідний суб’єкт господарювання, що реалізує туристичний продукт.

Місце надання туристичних послуг – країна, на території якої безпосередньо надаються туристичні послуги.

Туристична дестинація – територія, що має реальний або умоглядний кордон (місто, регіон, район, острів, парк відпочинку, заповідник тощо), окремо ідентифікується і приваблює туристів за рахунок територіально-сфокусованих туристично-рекреаційних ресурсів, атракцій, необхідної інфраструктури, доведених до споживача як сформований туристичний продукт. Дестинацію розглядають як об’єкт туристичної пропозиції та об’єкт інтегрованого управління суб’єктами господарювання.

Туристичний кластер – форма інтенсивної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг, державного, громадського та науково-освітнього секторів із приводу створення спільного туристичного продукту, яка сприяє посиленню конкурентних переваг регіону. До туристичних кластерів відносять групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність.

Готель – підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України.

Готельна послуга – дії підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.

2. Стан і тенденції розвитку світового та українського ринків туристичних послуг

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету та сприяє активізації і стимулюванню роботи цілої мережі галузей народного господарства: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів народного споживання, транспорту та зв’язку тощо. Індустрія туризму має найбільш сильний ефект мультиплікатора, ніж більшість інших економічних галузей.

У цілому туризм впливає на економіку держави трьома позитивними чинниками:

· забезпечує надходження іноземної валюти й впливає на такі економічні показники, як платіжний баланс і сукупний експорт;

· підвищує зайнятість населення (туризм прямо або побічно впливає на розвиток 32 галузей економіки);

· стимулює розвиток інфраструктури країни.

Виступаючи складним, багатогранним міжгалузевим комплексом, туризм характеризується інтенсивним використанням людських ресурсів у виробничому процесі. За даними Весвітньої туристичної організації (далі – ЮНВТО), перебування та обслуговування одного іноземного туриста в країні генерує в сукупності близько дев’яти робочих місць. Кількість робочих місць у сфері туризму зростає в 1,5 раза швидше ніж у будь-якому іншому секторі економіки.

Індустрія туризму, як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, є складною поліфункціональною системою, ступінь розвитку якої залежить від рівня розвитку економіки країни в цілому.

Сучасна туристична індустрія у світовій господарській системі посідає провідні позиції, її частка складає близько 10% від світового ВВП, 37% - від світової торгівлі послугами, 11%  - від загального обсягу світових інвестицій, 11% - від світових споживчих витрат. Сьогодні сфера туризму забезпечує            1 трлн. $ експортних надходжень.

За даними ЮНВТО, за останні 16 років доходи від міжнародного туризму зростали в середньому на 9% на рік. Майже для 40 країн світу туристична галузь є основним джерелом надходжень до національного бюджету, а для 70 – однією з трьох основних статей.

Необхідно відзначити, що саме Європа посідає провідне місце на туристичному ринку і є найбільш відвідуваним регіоном світу, приймаючи
51 % від загальної кількості міжнародних подорожей і більше ніж у 2 рази перевищуючи показники найближчих конкурентів. Так, у 2011 році кількість міжнародних подорожей на європейському туристичному ринку становила  502,8 млн.

Високі темпи розвитку ринку туристичних послуг, помітне зростання ролі туризму в житті суспільства супроводжуються неабияким загостренням конкуренції в галузі. У таких умовах виникає об’єктивна необхідність цілеспрямованого впливу на процеси розвитку туристичної сфери, що реалізується через механізми державної та регіональної туристичної політики.

За даними ЮНВТО, частка туристичної галузі у ВВП України складає близько 2 %, що свідчить про те, що використання туристичного потенціалу країни здійснюється неповною мірою. Ринок туристичних послуг функціонує недостатньо ефективно.

У туристичній галузі нашої держави працює понад 200 тис. осіб на постійній основі і близько 1 млн. осіб - сезонно, що свідчить про нагальну потребу збільшити кількість робочих місць у цій сфері.

За даними Державної прикордонної служби України, за 9 місяців
2012 року нашу країну відвідало понад один мільйон організованих закордонних туристів. Це на 16 % більше ніж за аналогічний період минулого року.

Туристична галузь в Україні формується за рахунок трьох складових: виїзний (зарубіжний) туризм; внутрішній туризм; в’їзний (іноземний) туризм. Виїзному туризму належить частка в 41 % від загальної кількості туристів.

На сучасному етапі туристична Україна – це більше 3 тис. оздоровчих закладів, близько 1,8 тис. підприємств готельного типу, більше 150 тис. пам’ятників культури, історії та природи, 39 міст, вік яких перевищує тисячу років.

Складовим елементом туристичної галузі України є також внутрішній туризм, перевагами якого є відсутність мовного бар’єра й складнощів із отриманням візи, прийнятні ціни та розвиток інфраструктури, що приваблює внутрішніх туристів. Цим видом туризму користуються 32 % подорожуючих. Внутрішній туризм сприяє розвитку екскурсійної діяльності, культурно-пізнавального і спортивно-оздоровчого туризму тощо.

Україна як самостійний суб’єкт міжнародної економічної діяльності залишається недостатньо залученою до міжнародних туристичних процесів, хоча особливості географічного положення, сприятливий клімат, унікальні природно-рекреаційні ресурси й велика кількість історико-культурних пам’яток створюють можливості для інтенсивного розвитку багатьох видів туризму. Отже розроблення механізму ефективного використання туристичного потенціалу регіональних туристично-рекреаційних комплексів сприятиме трансформації України в туристичну державу світового рівня.

3. Харківська область як туристичний регіон України

У Харківській області існують вагомі передумови для того, щоб увійти до найбільш розвинутих у туристичному відношенні регіонів України та Європи. Харківщина має вигідне геополітичне розташування, комфортні мікрокліматичні умови, різноманітний ландшафт, унікальну флору і фауну, історико-культурну, архітектурну спадщину, розвинуту мережу транспортного сполучення, достатні людські, матеріальні, у т. ч. природно-оздоровчі ресурси.

Харківська область має значний історико-культурний потенціал. До реєстру національно-культурного надбання включено пам’ятки архітектури, археології, історії та монументального мистецтва, загальна кількість яких складає 2535 одиниць, що становить близько 5% від історико-культурного потенціалу України. Музейна мережа Харківщини налічує 121 музей. Усі вони різні за статусом, типом і формою власності: історичні, краєзнавчі, мистецькі, літературні, меморіальні тощо. У музеях Харкова і області зберігаються понад 500 тис. музейних предметів. Велика кількість об’єктів охороняються як пам’ятки культури місцевого значення.

Важливим потенціалом для туристичної діяльності є природні рекреаційні ресурси (природно-заповідний фонд, ліси, зелені зони міст і приміських територій, водні ресурси). Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Харківської області має цінні унікальні природні територіальні комплекси, є складовою національної мережі ПЗФ України і включає 220 територій та об’єктів загальною площею 53 тис. гектарів, що становить близько 2% від загальної площі регіону.
Національний природний парк (НПП) «Гомільшанські ліси» утворено у 2004 році на території Зміївського та Первомайського районів, його загальна площа 14314,8 га. НПП «Гомільшанські ліси» – «кліматичний курорт», тобто зона для відпочинку, проведення різноманітних екотурів.
Неповторними територіальними комплексами Харківщини є також Дворічанський та Слобожанський природні парки, які в недалекій перспективі будуть віднесені до Національного природного парку України.
Мальовничу природу Харківщини прикрашають регіональні ландшафтні парки – природоохоронні рекреаційні установи, які забезпечують умови для організованого відпочинку. У 2000 році створено РЛП «Великобурлуцький степ» (площа 2042,6 га).
Регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле», створений у 

1999 році, займає площу 4997,6 га та є недоторканним українським степом, з унікальним різнотрав’ям, рідкісними представниками фауни, занесеними до Червоної та Зеленої книг.
На берегах р. Сіверський Донець, на південь від с. Левківка Балаклійського району розташовано ландшафтний парк «Ізюмська лука», створений у 2003 році, який займає площу 2560 га. Неосяжні простори «Луки» (довжина 80 км) добре видно з гори Крем’янець.

Гора Крем’янець – найвище місце Харківської області. Висота гори 218 метрів над рівнем моря і 160 метрів над Сіверським Донцем. Знаходиться поблизу міста Ізюм. Через гору пролягає міжнародна траса Харків – Ростов. Гора Крем’янець є геологічним пам’ятником природи.

Також гора Крем’янець є видатним пам’ятником історії. У XIV столітті на вершині гори розташовувалося татарське укріплення – «кермен», залишки якого ще були помітні у кінці минулого століття. На вершині гори розташований меморіал як пам’ять про Велику Вітчизняну війну, який був споруджений до 40-річчя Перемоги. Для відвідувачів парку споруджено спеціальні оглядові території, місця відпочинку.

До унікальних еталонів природи краю віднесено заповідні урочища. Серед них найбільш відомі: Божкове (Великобурлуцький район), Миколаївські насадження (Чугуївський район), Тюндик (Балаклійський район).
Біля с. Литвинівка, на відстані 8 км від м. Валки, розташовано парк – пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, дендропарк «Литвинівка». Його створення пов’язано з іменем видатного біолога                М.І. Вавілова.
Улюбленим місцем відпочинку мешканців та гостей Лозівського району є заснований у 2000 році дендропарк «Дружба» загальною площею 51,5 га.

Перлинами області також є Краснокутський дендропарк, Наталіївський і Шарівський парки, Пархомівський художній музей. Селище Гайдари і Коробові Хутори, що на правому березі ріки Сіверський Донець, по праву називають «Харківською Швейцарією». Саме в цьому куточку Харківщини створено Гомільшанський національний парк.

Природно-заповідний фонд та культурно-історична спадщина є базою для розвитку культурно-пізнавального туризму в регіоні.

Харківська область має цінні курортологічні ресурси, цілісні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристиками. Сприятливі природні умови вплинули на формування та розвиток в регіоні багатьох санаторно-курортних підприємств. Мережа санаторних закладів представлена 96 об’єктами. Загальна кількість місць в закладах курортного лікування складає близько 13 205 місць. У межах регіону заклади відпочинку дорослих локалізуються на курортах, в межах водно-зеленого діаметру та лісопарків. Наявність джерел мінеральних вод є базою для розвитку курортів, таких як: Березовські мінеральні води, Роща, Рай-Оленівка та інші.

Найбільш повне і оптимальне задоволення туристичних потреб здійснюється через систему засобів розміщення. Туристичні комплекси та бази відпочинку сконцентровано, насамперед, у Вовчанському, Зміївському, Ізюмському, Печенізькому, Харківському та Чугуївському районах.
Окрім того, серед хвойних і мішаних лісів на околицях м. Балаклії розташувалися санаторій-профілакторій «Факел», база відпочинку «Перлина», дитячий оздоровчий табір «Олімп».
«Альпійська долина» – перший у Харківському регіоні (Зміївський район) гірськолижний центр із системою штучного засніження схилів. Траси довжиною до 400 метрів дуже схожі на карпатські. Сезон в «Альпійській долині» відкривається для туристів навіть за відсутності природного снігу. Катання продовжується до початку квітня.
Головним завданням розвитку матеріальної бази сфери туризму в регіоні є модернізація та реконструкція туристичних підприємств, туристичної інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів.

Сьогодні активно розвивається нова туристична галузь – сільський туризм.

Також у Харківській області проводяться заходи щодо підтримки дитячого та молодіжного туризму. На території області для учнівської молоді працюють 3 центри туризму: у м. Чугуєві, Валківському та Чугуївському районах. При обласній станції юних туристів цілорічно функціонує дитяча туристична база.

У Харківській області визначено основні туристично-екскурсійні маршрути, що за тематичною спрямованістю охоплюють визначні місця, пам’ятки історії, культури, архітектури й природи та пов’язані з життям і діяльністю видатних вітчизняних та всесвітньо відомих особистостей. Сьогодні в області існує понад 100 тематичних екскурсійних маршрутів. Туристичні організації систематично розробляють нові та оновлюють існуючі екскурсії різноманітної тематики.

Таким чином, ресурсна база кожного із районів Харківської області має значний потенціал для комплексного розвитку різних видів відпочинку й оздоровлення: санаторно-курортного лікування, спортивно-оздоровчого, культурно-пізнавального, сільського зеленого, мисливського та рибальського туризму.

Харківська область є багатопрофільною дестинацією літнього та зимового відпочинку, бальнеологічного лікування й масового пізнавального туризму.

І. АНАЛІЗ СТАНУ ТУРИСТЧИНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1. Мета і завдання

Мета проведення аналізу – діагностування структури та динаміки розвитку туристичної галузі в Харківській області.

Під час проведення аналізу стану сфери туризму в Харківській області необхідно:

Ø охарактеризувати сучасний стан розвитку туристичної діяльності;

Ø оцінити наявну туристичну інфраструктуру;

Ø виявити пріоритетні види туризму в регіоні;

Ø отримати якісні та кількісні характеристики стану регіонального туристичного ринку для подальшого їх використання при розробленні перспективних проектів.

1.2. Існуючі та пріоритетні види туристичної діяльності Харківського регіону

Аналіз природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурного потенціалу області демонструє широкий діапазон можливостей для організації різних видів туризму. Можна стверджувати, що Харківська область виступає на національному туристичному ринку як адміністративний, історико-культурний, промисловий, спортивний і діловий центр, а в регіоні туризм є одним із пріоритетних напрямів розвитку.

Найбільшого розвитку в Харківському регіоні набули:

· історико-культурний туризм, що ґрунтується на екскурсійній зацікавленості до пам’яток історії та культури на території міста як з боку внутрішньоукраїнських споживачів (в основному у форматах освітнього туризму, поїздок вихідного дня тощо), так і з боку іноземних гостей;

· сільський та зелений туризм;

· спортивний туризм;

· діловий туризм;

· міський туризм (шопінг, дозвілля й розваги), у першу чергу для жителів Харківського регіону.

Аналіз ресурсного забезпечення розвитку туризму в Харківській області та результати попередніх досліджень дозволяють стверджувати, що для регіону пріоритетними є:

• Діловий туризм.

Цей вид туризму, пов’язаний із функціонуванням на території міста центрів адміністративного та бізнес-управління, розвиненої мережі автошляхів та залізничних шляхів, міжнародного аеропорту. Основою для його розвитку є міжнародні конгреси, симпозіуми, семінари, виставки, ярмарки, фестивалі, які регулярно відбуваються на території регіону.

• Історико-культурний туризм.

У Харківській області зосереджена значна кількість пам’яток, пов’язаних з перебуванням на території Слобідського краю багатьох європейських й азіатських етносів. Передусім, це пам’ятки археології, що дозволяють, окрім іншого, розвивати популярний нині археологічний туризм. Такий вид туризму має значні перспективи, пов’язані з новими культурними й подієвими проектами, розвитком нових туристичних продуктів та інфраструктури в Харківській області.

· Сільський та зелений туризм.

Цей вид туризму розглядається як найбільш перспективний напрям розвитку сільських територій, оскільки дозволить вирішити низку соціально-економічних проблем, може забезпечити збільшення реальних доходів селян за рахунок реалізації сувенірної продукції, розроблення туристичних маршрутів, надання екскурсійних і додаткових послуг тощо. Так, станом на 01 січня
2013 року на території Харківської області діють шістнадцять агроосель, розташованих у Золочівському, Нововодолазькому, Зміївському та інших районах. Для активізації подальшого розвитку вказаного виду туризму на Харківщині впроваджена програма мікрокредитування підприємців, де одним із пріоритетів фінансування є підтримка саме сільського зеленого туризму.

· Мисливський та рибальський туризм.

Для розвитку цього виду туризму є значний ресурсний потенціал. Лісові масиви займають 12% території області, мають багатий тваринний світ. На території Харківської області нараховується близько 20 видів птахів і 16 видів тварин, які є об’єктами мисливства. Цим ресурсом, насамперед, багаті такі адміністративні райони Харківської області, як Зміївський, Балаклійський та Ізюмський. А Вовчанський і Печенізький райони ще з давнини відомі як «государеві лови». Басейни річок Харківського краю багаті на рибні ресурси, особливо запаси коропових та окуневих, які виступають об’єктом рибальського промислу. Найбільшу популярність серед рибалок мають в адміністративному відношенні Зміївський, Харківський, Печенізький, Вовчанський, Куп’янський райони. Крім значних мисливсько-рибальських запасів, Харківська область має і запаси дикоростів (грибів, ягід, лікарських рослин), збирання яких може виступати однією з цілей туристичної діяльності.

1.3. Сучасний стан туроператорської і турагентської діяльності в Харківській області

На території Харківської області діють 734 суб’єкти туристичної діяльності, з них: 646 туристичних агентів, 71 туристичний оператор та
17 туристичних операторів внутрішнього туризму. Проведений аналіз послуг, що надаються туристичними суб’єктами Харківської області, продемонстрував, що більшість із них надають послуги з організації виїзного туризму. 33% фірм пропонують відпочинок та екскурсійні тури Україною: як правило, гірськолижний відпочинок у Карпатах та відпочинок на березі Азовського й Чорного морів (ця діяльність, найчастіше, має сезонний характер), відпочинок та лікування в санаторіях. Менше 10% туристичних суб’єктів пропонують безпосередньо екскурсії містом та областю, лікування в санаторіях регіону.

Останнім часом через певні кризові явища провідні держави світу зосереджують свою увагу здебільшого на стимулюванні внутрішнього споживання. Як наслідок - внутрішній туристичний ринок у більшості розвинених туристичних країн акумулює від 30 до 50 % загального доходу від туризму.

Аналіз розвитку туристичного бізнесу в області свідчить, що внутрішній і в’їзний туристичний продукт займає незначну частку в структурі реалізаційної діяльності навіть у лідерів галузі та не відіграє визначальної ролі в прибутках туристичних компаній, на відміну від продажу послуг виїзного туризму. Причинами такої ситуації є, насамперед, недостатність і недосконалість розвитку об’єктів туристичної інфраструктури, невідповідність ціни та якості пропонованих послуг, а також низький рівень популяризації туристичного продукту Харківської області на міжнародному й українському ринках туристичних послуг.

Одним із найдієвіших інструментів розвитку ринку внутрішнього туризму є стимулювання соціального туризму. Це потребує нових концептуальних підходів, які ґрунтуються на балансі інтересів держави, її громадян і туристичних підприємств.

Світовий досвід свідчить, що масовість загальнодоступного соціального туризму перекриває його дешевизну сумарним надходженням і швидкістю обігу готівкових грошей, що збільшує зайнятість, інвестиції в туризм, а також податкові збори. Сьогодні багато розвинених європейських держав проголошують соціальний туризм пріоритетним напрямом розвитку національної туристичної індустрії, оскільки він є дієвим механізмом долучення населення країни до туристичного споживання. У такій формі держава реалізує свою соціальну політику, спрямовану на поліпшення здоров’я нації, підвищення її культурного й освітнього рівня. Поряд з цим, соціальний туризм, завдяки стимулюванню внутрішнього ринку, сприяє споживанню національного туристичного продукту. Як наслідок - вдосконалюється привабливість національного туристичного продукту для зовнішніх ринків, з’являються нові робочі місця, збільшуються надходження до бюджету.

Зважаючи на це, активізація різних форм соціального туризму залишається одним із пріоритетів даної Концепції. При цьому ключовим чинником вибору сценарію розвитку соціального туризму в регіоні є затребуваність у масових запитах споживачів певної форми рекреації. Для Харкова й області найвірогіднішою стане щотижнева рекреація, тобто основні зусилля мають бути спрямовані на тури вихідного дня із центром (початком та закінченням маршруту) у м. Харкові та тури  з районних центрів до міста.

1.4. Колективні місця розміщення в Харківській області

Готельне господарство є однією зі складових туристичної індустрії. Матеріальна база, призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, оскільки якість проживання та відповідне обслуговування значно впливають на рівень туристичного сервісу. Отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові, у тому числі й валютні, надходження.

У структурі підприємств готельного господарства регіону найбільш поширені два типи – готелі та гуртожитки для приїжджих. Більше половини від загальної кількості підприємств (52%) припадає на готелі, 36% – на гуртожитки для приїжджих, решта 12% – на підприємства інших типів.

У 2008 році на території Харківського регіону діяли 13 готелів на
1187 номерів.

Дефіцит на той час складав 1578 номерів.

Протягом 2008 – 2012 років у Державну цільову програму підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу неодноразово вносилися зміни у зв’язку з появою нових проектів будівництва об’єктів розміщення. Всього упродовж 2008 – 2012 років на території області побудовано 30 нових готелів на 1025 номерів і 2 гуртожитки Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на 702 номери.

Одночасно з цим, упродовж 2008 – 2012 років, було реконструйовано
12 готелів на 664 номери.

Необхідно зазначити, що спостерігається очевидна невідповідність цін на послуги розміщення в готелях Харківського регіону у порівнянні з європейськими. Так, середня ціна проживання в стандартному готельному номері 4* та 3* становить близько 800 грн., тоді як, наприклад, у Барселоні (Іспанія) – близько 50 у.о. Крім того, «зірковість» харківських готелів не відповідає європейським аналогам.

Також, для гармонійного, повноцінного та комплексного розвитку готельного господарства області необхідно вкладати інвестиції не тільки у створення й реконструкцію готелів, що мають певну категорію (від 1 до
5 зірок), але й у об’єкти розміщення середнього і економкласу, які були б доступні найбільш мобільній категорії туристів – молоді.

1.5. Кадрове забезпечення туристичної індустрії в Харківській області

У туристичній індустрії регіону відчувається дефіцит висококваліфікованих кадрів, а саме:

- фахівців за спеціальностями «Туризмознавство», «Готельно-ресторанна справа», які мають необхідну спеціалізовану підготовку та відповідний рівень знання іноземної мови за професійним спрямуванням;

- професійних кадрів для категорійних готелів (менеджери, покоївки, офіціанти, бармени та ін.);

- кваліфікованих гідів та екскурсоводів (особливо зі знанням іноземних мов).

Однією з головних причин низької ефективності роботи та зниження конкурентоспроможності у галузі туризму є відсутність професійної підготовки кадрів у переважної більшості суб’єктів підприємницької діяльності.

З метою кадрового забезпечення туристичної індустрії ініціювати створення  нормативно-правової бази для розширення і покращення підготовки у ВНЗ фахівців у сфері туристичної діяльності, у тому числі кадрів вищої кваліфікації. Буде доцільно ввести спеціальність «Туризмологія» до переліку наукових спеціальностей, за якими відбувається здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук. Необхідність відкриття такої спеціальності вже давно обговорювалась у науковому й освітньому середовищі. Це дозволить істотно поліпшити ситуацію з комплектуванням кафедр туризму науково-педагогічними працівниками, які пройшли цільову аспірантуру та докторантуру за спеціальністю.

Підготовкою кадрів туристичної галузі у Харкові займаються:

- факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу (кафедра туристичного бізнесу) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Це єдиний факультет серед класичних університетів України, де туристична освіта набула інституційного оформлення в межах окремого факультету. Науковці факультету і кафедри туристичного бізнесу активно працюють над обґрунтуванням доцільності відкриття нової наукової спеціальності «Туризмологія»;

- кафедра туризму Харківського національного економічного університету;

- кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та туризму Харківського державного університету харчування та торгівлі;

- кафедра туризму факультету менеджменту Харківської національної академії міського господарства;

- кафедра менеджменту Міжнародного слов’янського університету.

У місті Харкові процес відтворення кадрового потенціалу вимагає заходів зі стимулювання підготовки відповідних наукових кадрів, здатних підготувати висококваліфікованих фахівців, орієнтованих на сучасні технологічні вимоги та вимоги ринку.

Необхідною умовою координації дій із суб’єктами туристичного бізнесу та організаціями культури є формування основних вимог до проекту розміщення міського замовлення на підготовку кадрів в області туризму.

Проаналізувавши існуючі проблеми,  дійшли висновку, що використання поточних резервів розвитку туризму в області та ринкових можливостей, виявлених за результатами проведеного аналізу, незважаючи на безумовний позитивний ефект, не зможе докорінно змінити ситуацію. Необхідна комплексна програма поетапного вирішення проблем у туристичній індустрії для активного розвитку туризму в Харківському регіоні.

ІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ

 РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1. Мета і критерії розвитку туризму в Харківській області

Метою розвитку туризму в Харківській області до 2020 року є інтенсифікація галузі, передусім, зростання її ролі в соціально-економічному житті регіону шляхом ефективного використання наявного туристичного потенціалу на основі принципів сталого розвитку. Створення на цій основі умов для розвитку людського капіталу, забезпечення зайнятості населення, зростання доходів, формування національної та регіональної конкурентоспроможності.

Досягнення поставленої мети забезпечить поліпшення соціально-економічних показників області: збільшення податкових надходжень до бюджету; підвищення рівня життя населення за рахунок зростання відсотку зайнятості та середньої зарплати в туристичній індустрії; зростання якості життя за рахунок підвищення культурного рівня та патріотичного виховання населення міста тощо.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

· стимулювати розвиток об’єктів туристичної інфраструктури;

· розробити інноваційні туристичні продукти, здійснити оновлення існуючих туристичних маршрутів;

· сформувати систему заходів щодо просування та популяризації регіонального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках;

· сприяти забезпеченню туристичної індустрії професійними кадрами.

Головною метою політики органів державної влади та місцевого самоврядування в сфері туризму мають стати: створення умов для державно-приватного партнерства у зазначеній галузі; поглиблення транскордонного співробітництва; використання транзитних можливостей Харківського регіону, його економічного, ділового, наукового, гуманітарного та соціального потенціалу. Основу туристичної політики регіону має становити пріоритетний розвиток в’їзного, внутрішнього та соціального туризму на основі сталого розвитку, який передбачає забезпечення збереження, відтворення та відновлення туристичних ресурсів.

2.2. Основні завдання та пріоритетні напрями розвитку туризму

Досягнення мети у сфері розвитку туризму в Харківській області забезпечується шляхом вирішення основних завдань та пріоритетних проектів (таблиця 1).

Таблиця 1

Основні завдання та пріоритетні проекти

Завдання

Характеристика

Заходи

Очікувані результати

1	2	3	4
Завдання 1. Розвиток туристичної інфраструктури і об’єктів туристичного інтересу, включаючи засоби розміщення, конференц-зали, виставкові центри, транспорт, громадське харчування, торговельне обслуговування туристів	Завдання, пов’язане з реалізацією інвестиційних проектів з реконструкції існуючих і будівництва нових об’єктів інфраструктури туризму, реконструкції та реставрації пам’ятників тощо. У довгостроковій перспективі вирішення цього завдання дасть стратегічно важливі результати. Доцільним є залучення великих міжнародних компаній, що володіють мережами готелів	Реконструкція (у тому числі часткова) і будівництво готелів з метою збільшення частки номерів економ- і бізнес-класу; - будівництво засобів розміщення середнього і економкласу (хостелів, баз відпочинку тощо); - будівництво виставкових площ; - придбання спеціалізованих автомобільних засобів; - стимулювання розвитку малого бізнесу для надання супутніх туризму сервісних послуг; - проведення зонування, підготовка об’єктів нерухомості до залучення у ринковий обіг	Усунення наявних диспропорцій у сфері розміщення ( усунення дефіциту номерів економ- і бізнес-класу, дефіциту мотелів, сімейних готелів тощо); - розвиток інфраструктури та туроб’єктів відповідно до перспективних вимог клієнтів та, у першу чергу, комплексне забезпечення пріоритетних турпродуктів (маршрутів)
Завдання 2. Розроблення та просування на ринок конкурентоспроможних туристичних продуктів, включаючи конкретні маршрути	Реалізація завдання 2 включає наступні проекти: маркетингові дослідження та створення мережі збуту. Термін реалізації таких проектів складає півроку – рік	Оцінка наявних туристичних ресурсів на основі критеріїв конкурентоспроможності та привабливості; - аналіз результатів маркетингових досліджень і виявлення затребуваних і вигідних для Харківської області пріоритетних турпродуктів; - комплексне оновлення основних маршрутів і цільова реалізація в межах міського замовлення (транспорт і дороги, об’єкти туристичного інтересу); - розроблення спеціалізованих турпродуктів; - створення мережі збуту: представництв і турагентів у інших регіонах України та країнах - потенційних клієнтах; - розроблення переліку основних туристичних подій та забезпечення підтримки їх проведення владою міста	Комерційні обґрунтування затребуваних і вигідних пріоритетних турпродуктів Харківської області; - пакет розроблених затребуваних турпродуктів, запропонованих на ринок; - програма їх просування на вітчизняний і світовий ринок; - вимоги до розвитку об’єктів туристичного інтересу (турресурсів) і виділення пріоритетних проектів їх реалізації; - механізми безперервної адаптації турпродуктів, пріоритетних об’єктів і програми просування до змін вимог ринку; - пропозиції з програми подієвих заходів у рамках Концепції
Завдання 3. Організаційно-інформаційне забезпечення розвитку індустрії туризму, включаючи першочергові короткотермінові заходи та кадрове забезпечення	Вирішення завдання 1 (реалізація головних організаційних змін) є логічно необхідною умовою для успішного та ефективного вирішення завдань 2 і 3.	Проведення досліджень щодо вивчення попиту туристичних послуг та визначення основних споживачів туристичних послуг, включаючи іноземних, інформування виробників цих послуг у Харківській області; - створення й вдосконалення ефективної системи управління розвитком туризму в області, яка б об’єднувала органи місцевого самоврядування та підприємства туристичної сфери усіх форм власності і включала, зокрема моніторинг і статистичне спостереження за міжнародними стандартами, просуванням туристичних продуктів і забезпеченням безпеки туристів; - вивчення та освоєння позитивного досвіду провідних у сфері туризму регіонів України, у першу чергу: Києва та Львова, міст-партнерів Познань (Польща), Варна (Болгарія), Болонья (Італія), Лілль (Франція), Цинциннаті (США), Нюрнберг (ФРН), - Тяньцзінь (КНР), Москва (РФ), Каунас (Литовська Республіка), Бєлгород (РФ) та інших закордонних країн; - освоєння, стимулювання та розвиток на території області пріоритетних видів туризму, зокрема ділового, що приносить на світовому ринку туризму основний прибуток; - створення висококонкурентної місцевої корпорації (кластера) між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери усіх форм власності, що поєднує виробників затребуваного і якісного комплексу послуг (турагенти, розміщення, транспорт, харчування, екскурсії, шопінг, освітні й наукові установи); - цільова перепідготовка, включаючи стажування: a) викладачів; b) колективів підприємств туристичної індустрії; c) співробітників усіх    організацій - учасників процесу управління реалізацією Концепції;        - розширення підготовки кваліфікованих фахівців, включаючи закордонні стажування; прийняття Концепції розвитку туризму до 2020 року, інших нормативно-правових документів, що підвищують зацікавленість підприємців та інвесторів у розвитку туризму в Харківській області	Реалізація організаційних заходів, що забезпечують підвищення ефективності використання наявних об’єктів і туристичних ресурсів; - підвищення кваліфікації персоналу та створення команд, здатних реалізовувати інноваційні проекти; - створення ефективної, розподіленої за учасниками, системи управління розвитком індустрії туризму, яка б об’єднувала органи державної влади, місцевого самоврядування та підприємства туристичної сфери усіх форм власності; - інформаційне забезпечення основних учасників (клієнтів, туроператорів, органів управління); збір первинної інформації з управлінського обліку та статистики

2.3. Можливі напрями розвитку туризму Харківського регіону

З метою підвищення репрезентативності туристичного іміджу області, впровадження перспективних напрямів розвитку регіонального туризму необхідно враховувати ті складові туристичного потенціалу, які мають необхідні властивості для розроблення, створення та успішного використання на регіональному та національному туристичних ринках конкурентоспроможного туристичного продукту.

Результат аналізу наявних в Харківській області складових туристично-рекреаційного потенціалу (різноманітні краєвиди та ландшафти, береги водосховищ та річок, сприятливі кліматичні умови, унікальні архітектурні й історичні пам’ятки, об’єкти та території наукового, освітнього, промислового, релігійного призначення) свідчить про об’єктивні передумови розвитку на території регіону як класичних, так і нетрадиційних видів туризму:

Ø Культурно-пізнавальний туризм: розроблення інвестиційних пропозицій щодо створення на території Харківського регіону дестинацій історико-культурного туризму як великих тематичних парків, таких як: «Донецьке городище», «Харківська фортеця», «Слобожанське село» тощо. Такі парки мають стати провідниками реалізації програми з відродження, збереження та популяризації народних ремесел та промислів, патріотичного виховання молоді.

Ø Соціальний туризм: пов’язаний з молодіжною політикою, а також з політикою підтримки розвитку відпочинку інших соціальних груп (пенсіонери, інваліди тощо).

Ø Діловий туризм: за оцінками експертів може стати основним туристичним сектором мегаполісу та пріоритетною спеціалізацією Харківської області.

Ø Медичний туризм: має досить розвинуту інфраструктуру лікувальних та лікувально-оздоровчих закладів, високопрофесійний персонал. Закордонні турагенції вже пропонують тури для реабілітації дітей, що потерпають від церебрального паралічу, за допомогою лікувальних вправ з дельфінами в Харківському дельфінарії «Немо» та лікувальних методів за допомогою коней на базі зоопарку Харківської державної зооветеринарної академії.

Ø Військовий туризм: наявність літовища в Чугуївському та Куп’янському районах та танкодрому в Чугуївському районі.

Ø Індустріальний туризм: має достатньо велику кількість об’єктів, оскільки Харківщина була індустріальною столицею України.

Ø Кулінарний туризм: розмаїття страв слобожанської кухні, з урахуванням регіональних особливостей кожного району області, розвинута інфраструктура ресторанів, певний досвід практичних заходів у цьому напрямі, що надає реальні можливості для впровадження технологій приготування таких страв у ресторанах області та міста, розробки меню для проведення тижнів слобожанської кухні на засадах кейтерінгу для учасників бізнес-семінарів, науково-практичних конференцій, економічних форумів тощо. Це буде сприяти подальшому розвитку та підвищенню конкурентоспроможності заходів ділового туризму.

Ø Екстремальний туризм: дайвінг (наявність Старосалтівського та Червонооскільського водосховищ), а також парапланеризм, дельтапланеризм, з урахуванням можливостей використання територій Ізюмського, Куп’янського та Шевченківського районів.

Ø Спортивно-оздоровчий туризм – презентація нових велосипедних маршрутів по Харківській області, відкриття туристичних кемпінгів у районах Харківської області.

Ø Освітній туризм: за наявності широкої мережі навчальних закладів і певного досвіду роботи в цьому напрямі у вищих навчальних закладах міста й області. Необхідно систематизувати і коригувати діяльність вищих навчальних закладів в інтересах області.

З метою подальшого розвитку культурно-пізнавального туризму, включаючи фольклорний та етнічний туризм, необхідно поширити проведення етнічних ярмарків та фестивалів типу «Печенізьке поле» (Печенізький район), «Весілля в Малинівці» (Чугуївський район), «Олексіївська фортеця» (Первомайський район), «Ніч на Івана Купала» (Золочівський район), «Масляна неділя» (Зміївський район), «Фестиваль борщу» (Вороння слобода), «Масляна» (Коробови Хутори). Крім того, має сенс запровадити пивні тури з відвідуванням пивних заводів та приватних броварень.

Серед ключових заходів з розвитку туризму в Харківській області варто передбачити:

· створення сприятливих умов для розвитку існуючих і приходу нових українських і закордонних мережних лідерів туристичного сектора. Стимулювання розвитку конкуренції в секторі;

· налагодження системи інформування цільових груп споживачів про туристичні можливості області;

· налагодження системи управління туристичною привабливістю області;

· формування туристичних дестинацій як концепту розвитку регіональної системи туризму;

· просування концепції «дружні та комфортні міста» та її технологічне забезпечення;

· формування привабливості обласного середовища для туристів;

· забезпечення безпеки перебування в Харківської області та супровід індивідуальних туристів;

· налагодження системи управління подієвістю, у т.ч. у сфері культури та спорту;

· створення Координаційної ради з питань розвитку туризму при обласній державній адміністрації;

· узагальнення та розповсюдження досвіду ВНЗ з питань розвитку кулінарного та освітянського туризму, залучення навчальних закладів до популяризації та впровадження авторських розробок у діяльність мереж ресторанів міста й області, що будуть брати участь у реалізації програм розвитку кулінарного туризму регіону;

· розвиток індустрії дозвілля, шопінгу та розваг, що включатиме комплекс таких заходів:

- будівництво торговельних і розважальних центрів, їх концептуальне оформлення, включення в їх структуру дитячих розважальних комплексів і ресторанних двориків;

- розвиток центрів дозвілля сімейного формату, а також спеціалізованих центрів дитячого відпочинку, зокрема дитячого тематичного парку;

- розвиток культурного (музейного, концертного, фестивального) дозвілля в Харківській області.

Відповідно до цільового ринку необхідно перетворити Харківську область на центр ринкової інфраструктури та ділових послуг: конгресних, торговельно-посередницьких і розподільних, кредитно-фінансових і страхових, консультаційних і маркетингових; регіональний і національний центр освіти й науки, науково-технічних розробок та інноваційної діяльності (розроблення та впровадження нових технологій і матеріалів) тощо.

Можливі заходи з розвитку туризму в Харківській області

                                                                                                                                 Таблиця 2

Мета

Існуюче положення

Пріоритетні заходи

1	2	3
Транспортна інфраструктура
Якісна транспортна інфраструктура для прибуття туристів до регіону (аеропорт, вокзали, автотраси)	Розвинена служба таксі. Відсутні засоби інформування (покажчики, карти, схеми) туристів, які прибувають	Удосконалення транспортної інфраструктури
Легкий і дешевий доступ до об’єктів, визначних пам’яток та інших важливих місць, виставкових площ, які цікавлять туристів	Ускладнений транспортний доступ до туристичних об’єктів, нестача паркувальних місць	Розроблення схеми руху транспорту, з урахуванням розміщен-ня туристичних об’єктів регіону
Інфраструктура розміщення
Широкий спектр варіантів розміщення різного класу для задоволення реальних або очікуваних потреб відвідувачів (з погляду цінової категорії, розміру, зручностей, доступу до визначних пам’яток тощо)	Декілька категорійних готелів сегмента 4*. Перевага готелів сегмента 3*. Сегмент 2* практично не представлений. Нестача бізнес-центрів та виставкових залів	Цільове залучення девелоперів під проекти 2* і міжнародних операторів готелів. Підвищення якості послуг в існуючих готелях шляхом введення міських стандартів
Інфраструктура харчування
Розвиненість мережі громадського харчування	Ринок має достатні темпи розвитку. Нестача кав’ярень, чайних, ресторанів місцевої кухні	Залучення українських і закордонних мереж. Підтримка розвитку мереж ресторанного господарств. Розвиток концептуальних ресторанів і ресторанів з унікальним меню для гостей міста
Інфраструктура дозвілля та розваг
Наявність розважальних центрів і клубів, привабливих для туристів	Майже відсутні торговельні центри з розважальною складовою. Унікальна пропозиція для туристів відсутня	Проектування декількох концептуальних центрів розваг з орієнтацією на туристичний потік. Залучення міжнародних інвесторів
Туристичні зони та маршрути в міському середовищі
Наявність виділених та обладнаних туристичних зон. Наявність обладнаних туристичних маршрутів (коридорів) у місті	Наявні екскурсійні маршрути. Туристи орієнтуються на довідники, (відчувається їх нестача) та доступну їм інформацію (Інтернет).	Розроблення містобудівних схем туристичних територій. Розроблення проектів перебудови інфраструктури туристичного середовища, що повинні плануватися з урахуванням потреб туристів. Розроблення маршрутів самостійного огляду та інноваційних екскурсійних продуктів. Створення центру туристичної інформації з метою функціонального управління потоками туристів
Архітектурне обличчя міст Харківської області	Райони старої забудови, що перебувають у незадовільному стані, псують візуальне враження від міст	Зміна вимог до архітектури: особливо тверде регулювання забудови в центральних частинах міст та реконструкція прилеглих районів старої малоповерхової забудови, що входять до історичного архітектурного ансамблю
Управління туристичними потоками
Наявність Обласного туристично-інформаційного центру як інструмента управління турпотоками	Відсутність обласного туристично-інформаційного пункту в Харківській області	Організація єдиної координаційної служби, відповідальної за все,  пов’язане з туристичною галуззю. Виділення на функціонування служби  бюджетних коштів
Проведення маркетингових досліджень серед гостей регіону	Галузева державна статистика ведеться недостатньо якісно	Проведення соціологічних і маркетингових досліджень потоків туристів
Інфраструктура інформації та зв'язку
Наявність служб інформування туристів з будь-яких питань	Існує сайт з туристичною інформацією – tickh@i.ua. Наявний дефіцит друкованої продукції в сфері туризму	Розроблення системи інформаційної доступності туристичних об’єктів для інформування туристів щодо місць привалів, природних перешкод і небезпечних ділянок на шляху слідування, рекомендованих або заборонених форм поведінки на маршруті, щодо природних та історико-культурних пам’яток маршруту, об’єктів культурного обслуговування. Для маркування слід застосовувати маршрутні марки і різні вказівні знаки. Створення цілодобової інформаційної служби (різними мовами) з питань туризму для різних груп туристів. Устаткування готелів внутрішніми телевізійними каналами, що інформують про події, пам’ятки, ресторани та варіанти проводження часу в Харкові та області
Соціальні фактори
Забезпечення підготовленості працівників сервісних служб до роботи з туристами	Спеціальні інструкції відсутні	Створення в містах області навчальних курсів з туризму, з наданням професійної спеціалізації у сфері туристичної діяльності на базі середньої освіти
Мовна доброзичливість	Низький рівень підготовки співробітників готелів (частіше нижче 4*) і туристичних фірм	Переклад ключових інструментів управління туристичним потоком (інформації, покажчики, вивіски) на іноземні мови, зокрема на англійську, французьку
Формування режиму роботи та цільової орієнтації ряду сервісів відповідно до вимог туристів	Години роботи (режим міста) не адаптовані до закордонних гостей	Введення технологічних вимог гостинності різного роду об’єктів інфраструктури для відвідувачів за низкою параметрів: години роботи, прийом кредитних карток, мова, вивіски, дорожній рух, паркування, суспільні служби тощо
Інфраструктура безпеки та супроводу
Безпечне перебування  туристів на території області	Спеціальних засобів гарантування безпеки немає. Іноземні туристи не мають можливості отримати оперативну допомогу з боку правоохоронних органів у зв’язку з наявністю мовного бар’єра	Забезпечення безпеки пересування туристів. Розроблення спеціальних інструкцій і засобів безпеки для туристів. Розвиток служб супроводу. Доступність звернення до правоохоронних органів. Підготовка та перепідготовка у вищих навчальних закладах працівників правоохоронних органів, зокрема вивчення ними 1–2 іноземних мов

2.4. Основні етапи реалізації Концепції та їх загальна характеристика

Таблиця 3

Етапи	Зміст робіт	Строки
Етап 1	Необхідність будівництва об’єктів туристичної інфраструктури з урахуванням Схеми планування території Харківської області	січень – червень 2013 року
Етап 2	Маркетингові дослідження ринку для просування туристичного продукту Харківського регіону. Створення ефективної системи управління та нових механізмів взаємодії всіх учасників туристичного бізнесу, включаючи моніторинг і нову статистику. Освоєння позитивного досвіду, перепідготовка кадрів і реалізація інших першочергових пріоритетних організаційних змін (завдання 3 див. таблиця 1). Розроблення затребуваних туристичних продуктів і відпрацьовування систем їх просування (завдання 2 див. таблиця 1). Коригування (за необхідності) Концепції розвитку туризму в Харківській області. Виконання планів робіт з інвестиційних проектів в інфраструктурі (завдання 1 див. таблиця 1)	2013 – 2015 роки
Етап 3	Одержання основних результатів. Коригування Концепції	2014 – 2015 роки

2.5. Механізм управління реалізацією Концепції

Механізм управління реалізацією Концепції розвитку туризму включає декілька етапів.

На першому етапі передбачається забезпечити:

формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту;

активізацію підприємницької діяльності та діяльності суб’єктів господарювання у сфері туризму і курортів;

інформаційну підтримку сфери туризму і курортів;

проведення моніторингу природних туристичних і природних лікувальних ресурсів;

підвищення ефективності управління сферою туризму і курортів;

розвиток в'їзного та внутрішнього туризму;

залучення інвестицій для розвитку матеріально-технічної бази сфери туризму і курортів;

поліпшення якості надання послуг з екскурсійного обслуговування;

безпеку туристів і осіб, що подорожують.

На другому етапі буде забезпечено:

розвиток туризму і курортів з урахуванням рівня життя, традицій та культури населення;

розвиток кадрового потенціалу у сфері туризму і курортів;

збереження ресурсного потенціалу у зазначеній сфері;

встановлення контролю за використанням туристичних і природних лікувальних ресурсів;

створення системи маркетингової підтримки національного туристичного продукту;

поглиблення міжнародного співробітництва.

На третьому етапі передбачається забезпечити:

раціональне використання та охорону туристичних і природних лікувальних ресурсів;

узгодженість інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, громадян у сфері туризму і курортів;

збалансованість усіх складових елементів розвитку туризму і курортів як соціально відповідальної, екологічно спрямованої та економічно ефективної діяльності;

надання високоякісних послуг відповідно до потреб туристів і осіб, що подорожують;

дотримання конституційних прав громадян у сфері туризму і курортів.

На всіх етапах повинен проводитися постійний моніторинг і контроль за здійсненням зазначених заходів.

2.6. Фінансове забезпечення реалізації Концепції розвитку туризму в Харківській області

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел згідно із законодавством.

2.7. Очікувані результати розвитку туризму в Харківській області

Використання унікального та надзвичайно різноманітного історико-культурного, освітньо-наукового, промислового, бізнес-потенціалу, зміцнення матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення; подальше розширення інфраструктури туристичного бізнесу, готельного господарства затвердять позиції туристичної сфери області як пріоритетного виду економічної діяльності.

Удосконалення механізмів реклами та просування на національному й міжнародному ринках вітчизняних і місцевих екскурсійно-туристичних, готельних, транспортних послуг; поліпшення якості та доступності (разом з поліпшенням естетичних і побутових характеристик міського середовища) підвищать привабливість Харківського регіону та всієї України.

У цілому політика всебічного розвитку індустрії туризму забезпечить:

· прискорення темпів реформування економіки Харківської області та зміцнення ринкових основ господарювання;

· зміцнення дохідної бази бюджету міста;

· залучення довгострокових інвестицій у високотехнологічні об’єкти дозвілля;

· поглиблення зовнішньоекономічних і культурних зв’язків, поліпшення міжнародного іміджу регіону;

· збільшення обсягів фінансування, призначених для підтримки культурно-художньої, фізкультурно-оздоровчої та інших сфер діяльності, за допомогою залучення інвестицій, дотацій та інших форм підтримки;

· стимулювання попиту на продукцію, яка, як правило, не має широкої реалізації на національному ринку (сувеніри, товари народних промислів тощо);

· поліпшення економічних результатів фінансування господарського комплексу районів області;

· оптимізація сфери зайнятості;

· підвищення ефективності діяльності з організації змістовного дозвілля населення, пропаганди національної історико-культурної спадщини тощо.

Реалізація Концепції розвитку туризму в Харківській області до 2020 року дозволить перетворити індустрію туризму в регіоні на прибуткову та високоефективну галузь регіональної економіки.

Заступник голови обласної ради                                                            Л.Давидова